Інна Романова - Мій фантастичний хлопець, Інна Романова

Алекс

- Алексе, нарешті ми стаємо дорослими і незалежними! - на мене застрибнув Ромка, щоб обійняти.

- Хтось давно вже таким став, - сміявся Ігор, глибоко одружений чоловік, між іншим.

Сьогодні ми випускалися з університету.

Юність закінчилася, ну привіт, доросле життя.

Я спокійно посміхався хлопцям, погоджуючись з ними.

- Ви багато не пийте, нам завтра на роботу, - сказав я.

- Ну звичайно, Босе! - крикнув Рома.

Ми з друзями давно вже створили компанію з розробки програм для кібербезпеки, і вирішили продовжити свою кар'єру разом. Я був засновником і акціонером, тому і став директором і босом.

Ми ще набрали в штат декілька талановитих одногрупників і були готові творити великі справи.

- Скоріше б дівчата закінчили навчання і приєдналися до нас, - потираючи лоб, вимовляє Ігор.

- Тобі мало спілкування зі своєю дружиною вдома? Ще на роботі хочеш її бачити? - Рома був щиро здивований нашим з Ігорем бажанням працювати спільно зі своїми парами. Нічого, знайде «свою» людину і зрозуміє нас.

Ігор проігнорував питання Роми, і мовчки пішов у напрямку залу, ми його посмішити наздогнати.

- А ти Аню під вінець не плануєш вести? - тихо питає Ігор, 

- В принципі чи зараз? - уточнюю питання. - Планую, звичайно, але хочу, щоб вона університет закінчила.

- А яка різниця, вчиться вона чи ні? Ми з Ірою давно одружені і нам абсолютно не завадило студентство.

- Ти мені хочеш щось сказати конкретне, чи у тебе сьогодні філософський настрій? - я подивився уважно на нього, може Іра спілкувалася з Анею і вони там щось вигадали?

- Ні, я просто розмірковую. Адже вже два роки живете разом, чому б не одружитися. Чого чекати?

- Я подумаю про це.

- Довго не думай, а то ти зараз зануришся в роботу, дивись, щоб не вкрали, - звідкись виповз Рома, щоб витягти з себе цю ... фразу.

- Замовкни, будь ласка, - спокійно відповів йому.

Аня

Алекс був дуже красивим, коли вперше після закінчення університету йшов до свого нового офісу. В білій сорочці, в білих джинсах і з впевненим поглядом. 

Минуло два роки, а я як і раніше не можу без придихання дивитися на нього, серце кожного разу здригається, коли він дивиться на мене.

Я його кохаю! І з роками моє кохання  стало тільки міцніше, сильніше, глибше.

- Я пішов, - Алекс мене поцілував, взяв рюкзак і вийшов.

Я ж з дивним сумом почала збиратися на літню практику.

- Давай до них заскочимо, зробимо сюрприз! - пропонує Іра. - Зайдемо купимо тортик і привітаємо з новосіллям.

- Ну давай! - мені теж ідея дуже сподобалася.

Ми вперше зайшли в новий офіс компанії наших хлопців. Дуже витримано і лаконічно в стилі хайтек - стіни, підлога і меблі білого кольору, великі панорамні вікна і багато скла. У «акваріумі» - великому кабінеті, огородженому скляними прозорими стінами, я побачила Алекса.

Він сидів за великим столом в кріслі, а над ним, нахилившись до монітора, стояла дівчина. 

- Він, напевно, зайнятий. Я почекаю, - прошепотіла я.

Дівчина знайшла свого чоловіка і стрімко попрямувала до нього.

- Іро, привіт! Яким вітром? - Ігор поцілував свою дружину в щоку і взяв за руку, - Народ, хто ще не в курсі, це - Іра, моя дружина.

Всі почали вітатися, ми знали 75% тих, хто сидить в опенспейсі.

Я з боку спостерігала, не наважуючись підійти.

- Аню, ти чого? - виліз з нізвідки Ромка. - Пацани, це дівчина нашого Боса – Аня! - він представив мене співробітникам, я трохи зніяковіло посміхнулася і кивнула головою.

- Алекс зайнятий? - запитала у хлопців. - У нього гості чи замовник?

- Ні, це Аделіна, вона наш офіс-менеджер, - закотив очі Ігор.

- Окей, - я не зрозуміла його жесту, але вирішила поки мовчати. Витягла телефон і написала Алексу смс:

«Подивися на всі боки, можливо, ти помітиш свою єдину» 

Він подивився на телефон і навіть не прочитав, продовжуючи спілкуватися з цією ... Аделіною.

Ігор подивився на мій розгублений погляд і рішуче попрямував до кабінету Боса.

Через хвилину Алекс побачив мене, посміхнувся і помахав мені рукою, мовляв, заходь.

Мені було дуже незручно. Треба було не приїжджати, я ж заважаю робочому процесу.

- Привіт, - зайшла в кабінет і просто остовпіла від виду напроти. 

Алекс сидів за кріслом, а його офіс-менеджер так і стояла, схилившись і демонструючи все своє багатство на огляд оточуючим. А там було на що подивитися, змушена визнати. Дівчина гарненька, з відмінною фігурою і великими, десь третього розміру ... очима.