Марк Лівін - Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях, Марк Лівін

людину на зраді, доводилося добряче постаратися. А зараз — лайкає, отже, зраджує! Ми ж не знаємо насправді, що має на увазі людина, коли натискає на сердечко під фото іншої людини.

Марк. Це проєктується власне бажання зради чи страх?

Ілля. Імовірно, може підтягнутися що завгодно. «Я лайкаю пости інших, тому що вони мені подобаються, отже, ти робиш так само». Може підтягуватись і страх втрати об’єкта. Ідея всевладдя, помножена на технології, здатна викликати тривожну думку: «Я будь-якої миті можу його (її) втратити, тому треба контролювати кожен крок! Хто це його лайкнув? Хто тегнув?».

Марк. Є ще одна штука, з якою я часто стикався. В уяві людей я не можу підтримувати ніяких взаємин з колишніми. Тобто я маю лише видалити власний попередній досвід — жодних інших варіацій. «Це минуле, з ним потрібно розпрощатися». Відповідно, будь-які перетинання з колишніми — привід для скандалу.

Ілля. Це дуже ранньонарцисичний спосіб будувати стосунки, коли «ти належиш тільки мені». І навіть попередній досвід викликає агресію. Складно визнати, що в партнера хтось був раніше і що це становило важливу частину його життя. Такий досвід не можна просто стерти чи видалити. Тому людина житиме так, ніби в партнера нікого й ніколи до неї не було.

Марк. І після теж нікого бути не може.

Ілля. Мій чи моя назавжди. Тут може бути багато напруги, болю й розчарування. Аналітики часто до цього апелюють: дитині важко усвідомити, що любов була до неї, що мама й тато любили одне одного до того, як вона народилася. Зрілий підхід до стосунків у тому, що мій партнер і його шлях — це важливо. Так він прийшов у стосунки зі мною і, можливо, колись навіть піде з них.

Вправа

«Поговоримо про ревність»

Як показує практика, найбільше ревнощів та напруги виникає, коли людина не готова визнати страх перед втратою і не може його позбутися. Тобто «я боюся, що ти підеш, але тобі цього не скажу».

Тому найкраща профілактика ревнощів — це спроба про них говорити. Навіть якщо їх ще немає. З’ясувати, до чого ви ревнували б, що мали б дізнатися, аби з’явився страх втратити людину.

Можна сформулювати це у фразі «Я боявся б тебе втратити, якби…» — для тих, хто ревнощі ще не переживає. Або ж «Я боюся тебе втратити, тому що…» — для тих, хто вже в активній фазі. Це допоможе парі сформувати фундамент і зрозуміти, чого робити точно не треба.

40 Беба Юлія. Чому вагінального оргазму насправді не існує. Розвінчуємо міфи про жіночий оргазм // The Village Україна. URL: cutt.ly/MgQypH2.

41 Certain Neurotic Mechanisms in Jealousy, Paranoia, and Homosexuality (Internat. Journ. Psycho-Analysis, vol. iv, April, 1923.) Freud, S. // Published online by Cambridge University Press: 19 February 2018.

42 Термін «гомосексуалізм» наразі є дискримінаційним, коректно вживати «гомосексуальність».

На початку пропонуємо сісти в капсулу часу й помандрувати в минуле, у гіпотетичну юнацьку ситуацію. Уявімо, що ви мрієте грати у шкільній футбольній команді (чи співати у хорі або, можливо, барабанити у шкільному реп-гурті), але водночас не надто в собі впевнені. Ви наче й молодець, але про це поки каже лише мама. Ви стежите за іншими учасниками цього племені та мрієте якось опинитися серед них. Може, навіть підглядаєте за їхніми тренуваннями (чи підслуховуєте, як вони репетирують пісні).

Одного дня ви таки наважуєтеся і, долаючи ніяковіння, пропонуєте себе в ролі захисника (першого голосу або ж головної з вибивання ритмів). Але тут — ой леле — вам дають «задню». Ось так при всіх беруть і кажуть: «Сорі, ми не можемо тебе прийняти». У цьому немає злих намірів, так могло статися тому, що барабанщиця вже є або захисників аж троє. Але вам усе одно стає неприємно і, може, млосно, адже ви не отримали те, чого так хотіли. Ви не там, де хотіли б бути.

Ще один приклад — майже будь-який сюжет американської молодіжної комедії 2000-х. У нього статус лузера й ботана, хоча він дотепний і добрий. Вона — королева школи, що тусується з найкрутішими футболістами й багатіями. Він мріє бути її кавалером на випускному, а вона вже, здається, пообіцяла піти туди з іншим. Тож весь фільм герой вагається, передчасно переживаючи невдачу: «Вона мені відмовить».

Це і є «побутове» відштовхування, коли людина намагається потрапити туди, де може бути небажаною. Ви, імовірно, теж стикалися із цією ситуацію, коли раптом у сторіз інстаграму бачите, як весело друзі тусуються на вечірці, на яку вас чомусь не запросили. Наступні етапи: переживання відштовхування — злість, спрямована всередину, — образа. «Нічого, — думаєте ви, — якось я теж влаштую вечірку, а вас туди не покличу».

У цьому і прикол явища: воно одночасно може бути і спектром почуттів, і дією. Вас завжди можуть відштовхнути, але це означає, що ви перед цим намагалися кудись увійти. Відштовхування завжди передбачає «вштовхування». Ми відштовхуємо інших і буваємо тими, кого відштовхнули. Це схоже на нескінченний соціальний