Тіна Вітовт - Лисичка , Тіна Вітовт

Кільце зняти так і не вдалося. Треба ж було так попастися. Надіюсь ніхто особливої уваги не буде приділяти моїм рукам. Тим більше зараз сесія і у кожного в голові думки як би швидше та якісніше її здати. Навіть на тренуваннях дівчата з фан-клуба не помітили, а це тільки плюс у мою скарбничку, так як до таких дрібничок вони надзвичайно уважні.

Також мені допомогла залишитися в тіні новина про заручини Алекса та Ліки. Ох і напліткувалися про них досхочу. Тільки лінивий не обговорював цю новину, щебпак такого-то красеня та завидного нареченого профукати. Одні навіть так журилися, що і непомітили мене в роздягальні, от і вийшла мимовільним слухачем цікавої розмови.

- Ох, не вистачило пару тижнів, було б вигране змагання, запрошення на бал у кишені, трохи марафету... - торочила свою браваду мавпа.

- Та ти і так красуня, - підтакувала їй подруга рись.

- Ой дякую, я знаю, - ця награна "скромність", ще треба вміти так мавпувати. - От на балу я б постаралася та зловила його. А там вже діло техніки, не встояв ще жоден після моїх старань, я вмію задовільнити чоловіка, - шкода не бачу їх виразів "мордочок", але фантазія так і малює, що вона облизалася. - І цей би, даю гарантію, переді мною не встояв. А тут... проти магічних заручин тепер нічого не протиставиш. Як жаль, як жаль...

- Не переймайся так, є ще його брат, Дан. От на ньому спробуєш свої чари, - зареготала рись, ну точно єхидною мала бути.

- Так, так, подруго, ти права, вже цього красеня я не впущу, добре постараюся. То ми домовилися, ти на нього всерівно не претендуєш.

- Та навіщо він мені? Я більше люблю із сімейства котячих, - муркнула, - а там також вистачає претиндентів, навіщо нам одна одній дорогу переходити, краще завчасно домовитися, перед полюванням.

- Це точно, тоді і діло краще піде.

- А ти не боїшся, що плітки про заручини Дана справдяться?

- Було б правдою, вже б вивів у світ свою таємничу наречену.

- А хіба, це не та видра?

- Ні, я взнавала, - змовницьки розпочала мавпа, - Видревська зараз у стосунках з Тимофієм Бобренко, там навіть ціла стаття була про них.

- Та ти що? Оце вона великий куш зірвала, мені б так, - із заздрістю простягла рись.

- Ага, я про що? А, так там така історія, виявляється їх Дан і познайомив і зійтися допоміг, представляєш?

- Не вірю! Що прямо так і правда.

- Правда! Сама Кіра інтерв'ю давала, і все так розповіла, - он воно як, то Дан добре постарався, щоб видри позбутися, хах, молодець, хитрюга.

- От везе деяким...

- Не переживай, і на нашій вулиці буде свято, от обкручу Дана, одружиться зі мною, і тобі знайдемо гідного кандидата, якщо раніше не впораєшся, ти он яка красуня, - ох як вони мене бісять.

- А ти така впевнена, дивився, підготуй собі запасний варіант. Мало що, може не вдасться, шкода буде втрачати шанс, коли ми ще потрапимо на таке дійство, там де присутні усі вершки суспільства, я от собі досьє на кілька кандидатів назбирала, - повчала мавпу рись, а вона не дурна, продумана.

- Я впевнена, що все вийде. А знаєш чому? - о ці драматичні паузи. - Я з Даном уже познайомилася...

- Коли тільки встигла? - здивувалася рись.

- На днях, він за своїми родичками приїжджав. Так я вдала, що спідкнулася, і впала прямо йому в обійми...

- Я ніколи не сумнівалася в твоїх акторських здібностях! І що було далі?

- Він, як справжній чоловік мене підхопив, та допоміг дійти до кафе, о я там цілу сцену розіграла, щоб він не втік раніше часу, вдала, що ногу підвернула. Йому не було куди діватися, і він мене, навіть, кавою з тістечком пригостив, - та її на цих радощах зараз розірве на дрібні шматочки.

- Яка ти молодець! То ви разом сиділи щей каву пили? - а от це мене також цікавить, якщо так, я одному нахабному лисові вже готова дещо відірвати, я про хвоста, якщо що, а ви про що подумали?

- Ех... - жалібно видихнула, - нажаль, каву пила я сама, він поспішав тих лисиць, драних, забирати. Але даю тобі гарантію якби не ті мегери, він був би вже мій, - вже впевнено додала мавпа.

- А давно ви познайомилися? І чому я тільки сьогодні про все дізнаюся? - ображено питає рись.

- Заспокійся, це я вчора провернула, немала часу щоб тобі розповісти. Я вже давно просікла, коли він за тими лисицями почав приїжджати...

Нарешті вони пішли. Так значить, мавпа видивилася, що машина Віки на ремонті, і Дан нас цей тиждень забирав. Ще й плани вона на нього вже збудувала... А дулю з маком вам, а не Дана! Всередині все просто вогнем палало, так і хотілося вискочити та розцарапати їхні морди наштукатурені, бачте на що вони свої пащі пороздзявляли? Не ваш цей лис, а МІЙ! Ледве стрималася щоб не виявити свою присутність. Та дослухати їхні плани докінця.

Опа-па, а що це зі мною? Ніколи не помічала за собою такої кровожерливості. Це що, ревність? Я і ревную Дана до цієї мавпи розфарбованої? У нас і справді стосунки почали налагоджуватися після того вечора. Він оточив мене увагою та турботою. Кожен день придумував розваги, побачення... Ми стільки часу разом проводили, та стільки пізнали один про одного багато цікавого. Невже я закохалася в Дана, і боюся зізнатися у цьому собі?

І що найголовніше, я за цей час особливо не згадувала Яра, навіть коли спілкувалися з ним в академії, то як друзі, якими і є. Можливо ще багато зіграв ще факт наявності кільця, яке барс помітив відразу, тоді він цілий день ходив, як у воду опущений. Я навіть не сумувала особливо за нашим спілкуванням.

- Ти ще довго? - відірвала мене від роздумів Віка, я не почула, коли вона зайшла. - Нас вже Дан, напевно, зачекався... З тобою все гаразд? - стурбовано спитала, цікаво, що вона побачила на моєму обличчі, що занепокоїлася.

- Так, все добре, просто задумалась і не помітила, що стільки часу минуло, - натягнуто посміхнулася, чомусь вирішила не розповідати почуте подрузі, хочу сама з цією мавпою розібратися, нема чого на мого лиса рота роздзявляти.

Коли вийшли надвір помітили нашу знайому мавпу, що крутилася біля Дана. Ох і бісить вона мене, готова придушити на місці її. Як ще їй наглості вистачає так провакаційно себе вести, і вона, головне, все обтягує свій топ, збільшує декольте, та зараз там все вим'я повипадає, по асфальту збирати буде. Цікаво, чому ще спідниця на місці, а не на талії, так же м'яку частину краще видно було б, продемонструвала б у всій красі свої чесноти. А усмішка, мрія стоматолога на огляді, всі зуби досконало видно, нащо ж так ними світити?