Є. М. Тарнавський - І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

те, як незручно сидіти на пеньку. Більше того, тут вказується і шлях, що пролягає через похмуру долину, а також вказується на самотність, на яку приречена в цій ситуації людина. Якщо тут текст каже про три роки такої самотності, то образно вказує на три перші позиції, зайняті триграмою — безодня або небезпека. Мабуть, на цій підставі тут з’являється образ похмурої долини, що розуміється як безодня. У цьому сенсі можна збагнути текст: «Слабка риска — на початку. Сидіння утруднене на пні. Увійдеш в похмуру долину. Три роки не будеш нічого бачити».

2

Врівноваженість, характерна для другої позиції, репрезентується тут певною стійкістю перебування на ній. Крім цього, її зв’язок з п’ятої позицією проявляється в образі дару, що надходить від п’ятої позиції, тобто, по суті, від людини, котра займає п’яту позицію, дару, принесеного її посланцем. У такому стані, коли людина може в своїй врівноваженості не піти зі свого місця, в стані, коли отримано послання від вищого, їй, звісно, краще не починати жодних великих справ і зачекати, поки не зміниться вся ситуація. Тут людина може лише служити чомусь, що вона вважає вищим за себе. Ця служба мислиться авторами «Книги змін» як якась культова дія — жертвоприношення. Тому текст цього афоризму звучить так: «Сильна риска — на другому місці. Перешкоди з вином та їжею. Раптом прийде людина в червоних наколінниках. Сприятливо приносити жертви. Похід — до жалю. Осуду не буде».

3

На третій позиції позначається вплив наступної четвертої, яка зайнята сильною рискою. Ця сильна риска, як така собі фортеця, показана в образі каменю, що загороджує шлях. Тому рух подальшого розвитку на цій позиції утруднений. Якби людина на цій позиції повернулася назад, то натрапила б на стійкі, непохитні сили першої позиції, яка, звісно, не сприяє такому поверненню. Таким чином, людина тут поставлена в украй скрутні обставини не може рухатися ні вперед, ні назад. Також відсутня відповідність із шостою позицією. Це показано в образі самотності людини, котра, повернувшись додому, не знаходить своєї дружини. У тексті читаємо: «Слабка риска — на третьому місці. Спіткнувся об камінь. Ухопився за терен і шпичаки. Увійдеш у власну оселю, але не побачиш своєї дружини. Нещастя».

4

Стійкість, яка була позначена як характерна риска першої позиції цієї гексаграми, показує, що людина, котра зай­має першу позицію, і йде на допомогу тому, хто займає четверту позицію, все ж рухається повільно. Далі третя риска, яка охарактеризована достатньо похмуро, може служити тим металевим візком, про який каже текст, й спричиняє утруднення. Однак тяжіння четвертої риски до п’ятої, тобто прагнення вперед, тут настільки сильне, що, незважаючи на жаль про згаяний час, все ж справа може бути доведена до потрібного результату. Ось чому в тексті читаємо: «Сильна риска — на четвертому місці. Прихід дуже повільний. Утруднений через металевий візок. Жаль. Але справу не доведеш до кінця».

5

Рух уперед на п’ятій позиції в цьому випадку ускладнений виснаженням сил, що характеризує шосту. Рухатися вперед тут неможливо. Людина, котра прагнула б рухатися вперед, тут була б страчена, їй би відрізали ніс як ту частину тіла, що попереду. Стояти на місці тут також не можна, бо перша позиція (базовий фундамент) характеризувалася б як незручна для перебування на ній. Коли людина все ж хотіла б зупинитися на цьому фундаменті, то це було б те ж саме, якби її піддали тортурам через відсікання ніг. Розраховувати на допомогу другої позиції тут також не випадає, бо вона така, що їй самій має бути надана допомога. Ми бачили, що людині, котра займає другу позицію, вирушив на підмогу посланець у червоних наколінниках. Таким чином, становище здається безвихідним. Єдине, на що можна розраховувати, — це на те, що п’ята позиція вже близька до закінчення всього процесу і може поступово настати радість від його закінчення. Ця радість вказана вже в горішній триграмі, яка позначає саме її. Але тут можна розраховувати лише на допомогу ззовні, як вважали коментатори «Книги змін», і тому тут ідеться про необхідність жертвоприношень. Загалом текст каже: «Сильна риска — на п’ятому місці. Страчуючи, відріжуть ніс і ноги. Будуть завади від людини в червоних наколінниках. Проте тихенько настане радість. Сприятлива необхідність приносити жертви і моління».

6

Шосту позицію тут зайняла слабка риска. Вона показана в образі заростей. Якщо зарості можуть сприйматися як щось слабке, м’яке, то все ж, коли їх набирається достатня кількість, вони можуть стати вагомою перешкодою до руху вперед, і можуть завести людину в глухий кут. Побачивши, що не сила, а слабкість заважає йому рухатися вперед, людина може дуже здивуватися. Вона може вирішити, що будь-який рух спричинить поганий результат. Однак така думка була б лише помилкою, бо тут, нарешті, потрібно знайти в собі сили для того, щоб остаточно звільнитися від цієї ситуації виснаження. Тому в тексті сказано: «Слабка риска — нагорі. Виникнуть труднощі в заплутаних заростях. У нестійкості вигукнеш: «Рух до каяття». І буде каяття. Але похід — на щастя».

№ 48. Цзін. Криниця

У попередній ситуації всі висхлі сили мали бути знову віднайдені. Але знаходити їх в оточенні було неможливо, бо саме оточення, сама ситуація характеризувалася виснаженням сил. Тому вихід із попередньої ситуації (тобто те, що відбувається на цьому етапі) може бути знайдений лише в тому випадку, якщо пошуки сил будуть спрямовані всередину для виходу з попередньої ситуації. Нікуди не треба за ними вирушати, а треба шукати їх у собі. Іншими словами, такий стан справ має набути образу, який з одного боку має лише внутрішню рухливість. І автори «Книги змін» знайшли цей образ, коли говорили про криницю. Справді, криницю не переносять із місця на місце, але в ній може перебувати і спадати вода, що дає життя. Ось чому тут бачимо ситуацію, яку називають криницею. Однак образ колодязя такий, що в ньому ніколи не можна бути впевненим у можливості набуття тих сил, які були втрачені в минулому. Є багато різних обставин, завдяки яким вода в криниці може бути, або не бути, а якщо вона й є, то буває непридатною для пиття. Словом, далеко не завжди в ньому може виявитися потрібна вода. Надалі, якщо навіть криниця — повна води, іншими словами, якщо людина знаходить у собі ці сили, то перед нею постає ще й питання, як виявити зовні ці сили, образно кажучи, як витягти воду з колодязя. Уже на самовиявлення сил, своєю чергою, потрібні сили, тобто, іншими словами, мотуз і цеберко для того, щоб зачерпнути воду з колодязя. У цьому образі для людини також можуть виникнути труднощі. Тому повчальний текст каже таке: «Криниця. Міняють міста, але не змінюють колодязь. Нічого не втратиш, але нічого і не набудеш. Підеш і прийдеш, але колодязь залишиться криницею. Якщо майже дістанеш воду, але ще не вистачає мотузки, або якщо розіб’єш цеберко — нещастя».

1

Нижча перша позиція образно виражається в самому дні криниці. Дно вкрите