Є. М. Тарнавський - І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

тут тільки констатує: «Сильна риска — на п’ятому місці. Возз’єднання у того, хто займає престол. Осуду не буде. Якщо все ж немає довіри, то будь від початку і навіки стійким, тоді каяття зникне».

6

Ситуація возз’єднання є сприятливою, але на шостій позиції вона добігає свого кінця, це може бути пережито людиною, як велике горе. Вона може віддатися плачу, описаному в «Книзі змін» у найреалістичніших рисах. Але подальша ситуація також сприятлива. Тому «Книга змін» втішає: «Слабка риска — нагорі. Скарги, стогони і сльози — до нежиті. Осуду не буде».

№ 46. Шен. Підйом

На попередньому щаблі було досягнуто возз’єднання всіх сил. Тут позначається результат цього возз’єднання. Сам образ гексаграми вказує на зростання, що є результатом возз’єднання всіх сил, бо тут в низу гексаграми ми маємо триграму сунь, яка символізує дерево, вгорі маємо триграму кунь, що символізує землю. Так вказується образ дерева, яке, зібравши навесні всі свої сили, пробивається крізь товщу землі та росте. Уже в цьому русі дерева подано вказівку на можливість розвитку і вказано напрямок цього розвитку, тобто вгору. Також завдяки такому руху вгору тут досягається можливість прояву, але тим самим і можливість побачити більш розвинуту і високопоставлену людину. Тому турбуватися тут про можливість бути покинутим не доводиться. І текст, попереджаючи про відсутність якоїсь небезпеки, згадує ще тільки про те, що похід на південь — до щастя. Південь розглядається, як місце, де сонце досягає свого максимального апогею, а тому — як місце прояву загалом. Тому в тексті читаємо: «Підйом. Початкове звершення. Сприятливе побачення з великою людиною. Не сумуй! Похід на південь — на щастя».

1

На самому початку процесу підйому, який є, звісно, важливим моментом, необхідне тільки одне — повністю усвідомлювати те, якими будуть умови підйому й як його здійснювати. Тому текст тут, зазначаючи лише безумовно позитивний хід процесу, каже: «Слабка риска — на початку. Якщо можеш, піднімайся. Велике щастя».

2

Уміння підійматися правильно — це найголовніше вміння, яке є іншою формою внутрішньої правдивості, що позначається на другій позиції. При підйомі зовсім несуттєво, скільки жертв людина покладе на цей підйом. Істотне лише правильне його проведення і неухильний рух угору. Текст каже тут: «Сильна риска — на другому місці. Будь правдивим, і тоді це буде сприяти принесенню незначною жертви. Осуду не буде».

3

Уже сам образ горішньої триграми, наступної перед третьою позицією, може бути ключем до розшифрування цієї третьої риски. Всі три лінії горішньої триграми перервані посередині. Це символізує порожнечу. З іншого боку, ця триграма позначає місто, бо місто є одним із здобутків землі, тобто триграми кунь. Тому тут ідеться про порожнє місто. Але образ порожнього міста розуміється і в переносному сенсі, побічно вказуючи на марність підйому, якщо обмежитися підйомом тільки на цьому щаблі. Це ясно, якщо взяти до уваги третю позицію як позицію кризи. Ось чому в тексті знаходимо лише таке: «Сильна риска — на третьому місці. Підіймаєшся в порожнє місто».

4

На цій позиції горішня триграма, що по суті позначає землю, розглядається за допомогою іншого способу — способу гори Ци. Сама назва «гора Ци», незважаючи на критичні зауваження Наїто, нас бентежити не може, бо ми відносимо укладення «Книги змін» не до традиційної дати, а до пізнішої, коли вже образ знаменитої гори Ци міг потрапити в текст. Тут образ підйому показується також за допомогою гори, але цей підйом цілком позитивний; про нього текст «Книги змін» згадує двічі як про те, що дає щасливий результат. Може здатися дивною поява на четвертій позиції образу царя, бо швидше можна було б очікувати цей образ на п’ятій позиції. Однак тут, як вказує Вань І, мається на увазі діяльність царя, адже вона проявляється в його наближеному. Діє, власне кажучи, не наближений, але для оточуючих вся діяльність зосереджена на ньому. В такому сенсі можна збагнути текст: «Слабка риска — на четвертому місці. Царю треба проникнути до гори Ци. Щастя. Осуду не буде».

5

На п’ятій позиції досягається максимальна точка підйому. Тут необхідно, як внутрішня ознака, тільки стійке збереження своєї позиції, і вже це одне може спричинитися до сприятливого результату. Але обмежуватися ним означало б не виконувати всього того морального боргу, який стоїть перед людиною, котра займає цю позицію, бо діяльність, спрямована на свій власний добробут, каже про тих людей, котрі стоять, можливо, на нижчих щаблях, що й для них також ситуація підйому цілком дієва. Тому треба розуміти, що підйом відбувається сходами, і, незважаючи на всі розходження цих щаблів, та людина, котра в силу життєвих умов опиняється на п’ятій позиції ситуації підйому, має надавати максимальну допомогу всім, хто, можливо, і, не помічаючи його, рухаються вгору. У цьому сенсі розшифровується в коментаторській літературі текст: «Слабка риска — на п’ятому місці. Підйом сходами. Стійкість — на щастя».

6

Возз’єднання всіх сил розглядається настільки повним, що навіть на шостій позиції цієї ситуації не перестає позначатися підйом. Правда, характерна риска на шостій позиції позначається лише в тому, що зовнішній прояв ознаки цієї ситуації загалом тут опинився на задньому плані. Крім цього, висота шостої позиції, що втілює максимальну висоту будь-якої гексаграми, проявляється в образі підйому, що минає уваги, але все ж це підйом. І в силу зазначеної раніше сукупності потуги, набутої на попередній позиції, тут текст каже навіть про безперервно стійке збереження цього підйому. Тому в тексті читаємо: «Слабка риска — нагорі. Підйом ховається з вигляду. Він буде сприятливий через безперервну стійкість».

№ 47. Кунь. Виснаження

Скільки б не проявлялося сил у попередній ситуації, але все ж це якийсь обмежена кількість, бо ці сили не безмежні, тому рано чи пізно в підйомі вони будуть вичерпані. Ось чому підйом із повною необхідністю призводить до виснаження. Але в цьому виснаженні необхідно не стільки констатувати сам факт виснаження сил, скільки необхідно вказати можливий вихід із цієї ситуації, бо, як і будь-яка інша, вона не може бути вічною. Вже це одне вказує на можливість розвитку, яке технічною мовою «Книги змін» називається звершенням. Звісно, для подолання цієї ситуації людина має бути досить розвинута, як каже «Книга змін», це велика людина. Тільки для неї можливий успішний результат. Нехай її діяльність у цьому стані і викличе плітки, бо не всім із оточення буде зрозуміла її діяльність, — цим балачкам усе ж надавати значення не варто, бо тут людина може покладатися тільки на себе. Тому текст каже: «Виснаження. Звершення. Стійкість. Великій людині — щастя. Будуть плітки, але вони малі. Осуду не буде».

1

У цій ситуації все оточення прагне, щоб стійкості, зазначеній в загальному, афоризмі, були встановлені завади. На першій позиції це вже дає себе відчути. Щоб вказати, що ця позиція не сприяє стійкій діяльності, що надходить від самої людини, тут ідеться про