Марина Меднікова - Крутая плюс, або Терористка-2, Марина Меднікова

А хто не заховався, я не винуват. Як каже президент сусідньої великої держави. От про що вони думають, женщіни, коториє уб’ют… Читайте Сталіна.

«Коли підготуєш для ворога суперника безвихідну пастку, знаєш, що йому повний гаплик у таку ось мить і хвилину, то лягаєш спати і тобі щасливо спиться». Підписуюсь поряд. Я призначаю тебе, Тетяно, персонально відповідальною за мої сиротинці й богадільні. За виборчими перегонами не стачить мене на все. Я тебе більше ні за який орган не тримаю. Забирай свого виплодка і майструй своє життя. Зарплатня влаштовує?

— Не забагато?

Крутая розреготалася.

— Малпа й обізяна, ось ти хто. Як я збанкрутую, тьху-тьху тричі, то встроюся менеджером, вистав лятиму тебе у вітрині й квитки на перегляд продаватиму. Проект називатиметься: «Останній вишкребок епохи розвинутого недорозвитку, або Кулик хвалить своє болото». Жартую. Рекомендую Грипу як няньку. Акуратна, не збалує. Ти ж на роботі горітимеш…

— Ні, я Грипу не візьму. Мені людина потрібна, а не твоя кобра.

Крутая пхикнула й набрала номер.

— Зінько, прийде журналіст Олег Ткач… Уже?

Хай чекає. Гроші гарні править, хай прогинається.

Скажи, як не дочекається, угоду на мій піар підпишу з кимось іншим. Інститут журналістики працює справно, дефіциту в найманцях немає.

Пікайзену загадай підкинути Ткачеві тези для висвітлення. Темник називається.

— Стратонівно? — набрала іншого номера. — Дай Тетяні Кулик довгострокову безпроцентну позику, скільки, вона прийде, скаже. Будеш потроху з зарплатні вираховувати. Не заперечуєш? — обернулася до сторопілої Кулик. — Квартиру пристойну купи. Не для того я твого байстрюка виношувала випоювала, щоб ти йому життєвий старт з готельки засратої давала. Не гуманітарні маю мотиви, а ринкові. Я тебе припинаю до фірми солодкими матеріальними і моральними ланцюгами. Даю тиждень на влаштування житейських справ і — до праці. Лілія Крутая — мать городов руських!

«Лілія Крутая — мать городов руських!» — майорів над центральним майданом столиці величезний жовто-бузковий транспарант, почеплений до повітряної кулі на взір пляшки з логотипом «Крутая».

Майдан обернувся на велике тирлище. В ятках і яточках безоплатно частували пивом «Крутий Роґуль». Дівчатка, зодягнені в барви фірми — жовто-бузкові, розносили халявну пивну закусь — горішки, тараню, набубнявілий горох. На естраді, обліпленій рекламними постерами торговельних марок «Крутая» та «Роґуль», співали танцювали колективи високохудожньої самодіяльності, а також народні, заслужені і просто артисти.

Над майданом мелодійно проспівало «як тебе не любити, Києве мій». Годинник на профспілках.

Невидимий дириґент дав команду, і майдан перевтілився: рекламні постери довкруж концерт ного майданчика впали, натомість постали фото портрети Лілії Крутої у найкращому з її капелюхів, на естраду вибіг дитячий ансамбль «Крутенятко» у жовто бузкових костюмчиках. Ансамбль вишикувався перед входом, заголосив прозорими дискантами: «Мама Ліля! Мама Ліля! Мама Ліля!»

Командо тихо скомандував у рацію, коротко стрижені хлопці в костюмах із краватками й замаскованими навушниками поставали на номери, пильно пасучи поглядами підігріту вже юрму.

На великому екрані виник телесюжет про доброчинність провідної сучасної підприємиці, видатної меценатки Лілії Крутої. Відоме загалові телеобличчя Олега Ткача не шкодувало іменників, прикметників, займенників, дієслів, вигуків та службових частин мови для характеристики ділових, господарчих, фінансових здібностей жінки, яка може… яка повинна стати дбайливою господинею міста. Українка, що відмовилася бути бідною. Чого і всім бажає. Красномовні цифри, промовисті порівняння, не бракувало й поетичного красного слова про душевність, духовність, дбайливість, діловитість. Чотири Д — основа програми кандидатки в мери! Чотири Д! За якими повинна постати п’ята — довіра виборців! П’ять Д! — захлинався з екрана Ткач, — лише п’ять Д, і ваше життя зміниться на краще!

Аж ось на естраді з’явилася Вона. Лілія Крутая.

Мать. Командо керував групами Ковтуна й Губського. Хлопці знали справу, частина перекрила доступ до естради, частина розмістилася на потрібній дистанції в натовпі, троє стали за спиною кандидатки, замаскувавшись під активістів.

Крутая посміхалася, час від часу притримувала криси од вітру, виголошувала промову.

Щось знайоме змайнуло в постаті цієї жінки.

Крутая знову притримала капелюха, цей жест Командо десь бачив… Нещодавно.

— Ви любите торгівельний знак «Роґуль»?

— Так! — заволала площа.

— Ви уявляєте своє життя без «Роґуля»?

— Ні! — заволала площа.

— Хочете, щоби він був з вами щодня?

— Хочемо! — заволала площа.

— Тоді скажіть своє «так» Лілії Іванівні Крутій. Вона знає, як!

— Та-а-ак! — полетіло над майданом.

Біля парадного засідало місцеве політбюро.

Утверджуючи громадянське суспільство в кількох під’їздах. Шериф зупинив візка. Через кавалерський характер (дружнє вимахування хвостом і приязна ікласта усмішка кожній знайомій дамі) він зажив популярності серед сусідок. Йому виносили делікатеси — ковбасні шкірки, кісточки з драглів. Маріванна забирала гостинці попри репетування обікраденого псиська, ховала у візку, щиро дякувала. А вдома викидала у сміття, читаючи Шерифові чергову лекцію про здорове харчування: для гарного хлопчика ґумові обгортки та розварені свинячі костомахи — смерть, а ти ж гарний хлопчик? Шериф голосував обілап за таку характеристику і принагідно випорпував носом усе викинуте та жадібно глитав. Погомонівши, Маріванна ладнала візка до дверей. Смикнула за шлейку розімлілого на сонці Шерифа, що розлігся в жінок під ногами.

— Ондо вона, — скинулася консьєржка Тоня, яка головувала на жін засіданнях.

До парадного наближалася жінка, схожа на недобру Мері Поппінз на пенсії.

— Маріє, ти питала, хто приходив до Травіати? Вона й приходила. Цікаво, що їй тут знову треба?

Чотири пари очей втупилися в жінку.

— Ви до кого, жіночко? — офіційно звернулася консьєржка.

— До вас, — не зморгнула.

Маріванна розглядала візитерку.

— Я працюватиму в цьому будинку двірником.

Тимчасово, поки ваша двірничка не одужає. Ось розпорядження з жеку, — подала консьєржці папірця.

— А що з