Олексій Анатолійович Кононенко - Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Татку, чому ти так боїшся тих зайців? – запитує Василько.
– Хто тобі таке сказав?!
– А ти йдеш на полювання і береш проти них рушницю!
Перехожий з півгодини дивився, як юнак сидить над вудками. Не витримав і запитує:
– Багато наловив?
– Оце як упіймаю оцю та ще одну – буде дві…
На відстані пострілу Опанас побачив зайця. Він прицілився і вистрілив, але на зайця це не справило ніякого враження.
– Стріляй ще! – крикнув Микита. – Заєць мабуть не чув твого першого пострілу!
– Ех! Оце посидіти б, нікуди не поспішаючи, з вудкою…
– Посидь. А вудка в камері не дозволяється!
Біля вогнища:
– Пити будеш?
– Ні-і-і!
– Що так?
– У мене виразка.
– Де? У шлунку?
– Ні! Вдома.
– Опанасе! У тебе ж на гачку черв’яка немає! Гачок – голий!
– Ат! Може яка сита клюне…
Стріляв мисливець у дика, але не поцілив, і кабан утік. Мисливець лається:
– От, нечиста сила, хоч і вепр, а все одно – свиня!
– Ти чому качок б’єш, сезон ще не почався? – запитують чукчу.
– Моя качок не стріляє, тільки селезнів.
– Звідки знаєш, качка чи селезень?
– Моя влучив – селезень, моя промазав – качка.
Йде суд. Суддя запитує:
– Підсудний, визнаєте свою вину у тому, що ви ловили рибу у забороненому місці і зловили двадцять коропчуків?
– Визнаю. Але маю прохання. Чи не могли б ви дати мені кілька примірників протоколу, щоб я показав своїм приятелям?
Пішов я взимку на зайця і Рябка свого взяв. Обійшли всі поля, лісосмуги – зайця ніде немає. Вже додому йдемо. Раптом переді мною – заєць! Рябко втомився і не помічає! Я кричу:
– Рябко, заєць!
Він як підстрибне:
– Де?!
Опанас ловить рибу у забороненому місці. Раптом рибінспектор:
– З вас штраф – сто гривень!
– Зачекай. Я ще на таку суму не наловив.
– Микито! У тебе що вихідний то риболовля, то полювання! Який же ти невдячний! Я тобі віддала десять найкращих років свого життя!
– Боже, Ганю! Якщо це були найкращі роки, то що ж мені далі чекати?!
Іде Опанас із рибалка. День просидів – нічого не впіймав:
– Якби ця риболовля так не заспокоювала, повбивав би к бісу усіх!
Два грузини в далекій Америці вполювали ведмедя. Везуть здобич. Зустрічає їх американець:
– О! Грізлі! – захоплено.
– Нет! Душілі…
1917-й рік ХХ століття. Виступає Троцький:
– Товариші! Революція переноситься на осінь! Дзержинський поїхав на риболовлю!
– А що ж ми, без Фелікса Едмундовича не справимось?
– Без нього – так, але без «Аврори» не вийде.
– Ти не уявляєш, Микито, який пришелепкуватий у мене пес! Я його прошу вранці, щоб він мені капці приніс, а він біжить на кухню і починає готувати сніданок!
– Джон, – запитує на екзамені професор географії студента з Оклахоми, – чим характерні посухи у вашому штаті?
– Коли річки пересихають, то… косяки риби, які йдуть вгору за течією, піднімають стовпи куряви.
– Микито, а знаєш, що таке пиятика по-мисливськи?
– Ні…
– Треба добрячу, літрів на п’ять, сулію домашньої горілки, кільце ковбаси і пес.
– А пес навіщо?
– А хто ж буде ковбасу жерти?
– Піду я, жінко, рибку половлю…
– Та ще ж ту, що ти вчора наловив, не з’їли!
– Ти не хвилюйся, я ж можу нічого не наловити…
Зустрілися два зайці. У одного лапка перебита. Другий запитує:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ні пуху ні луски! Анекдоти про мисливців і рибалок», після закриття браузера.
