Ірина Заблоцька - Еліксир помсти, Ірина Заблоцька

"Ми з Каріною та Софією плануємо розповісти їй сьогодні," – сказав Владислав. "Було б добре, якби ти прийшов до лікарні. Твоя присутність може бути для неї дуже важливою."

Артем кивнув, сльози котилися по його щоках. "Я буду там. Обов'язково буду."

Разом Владислав та Артем вирушили до лікарні. У палаті Вероніки вже чекали Каріна та Софія, їхні обличчя були сповнені тривоги та співчуття. Вероніка лежала в ліжку, виглядаючи слабкою, але її погляд був спокійним.

Коли до палати увійшов Артем, Вероніка здивовано подивилася на нього. Вона відчувала якусь дивну, незрозумілу спорідненість з цією людиною, яку знала зовсім недовго.

Владислав зробив глибокий вдих і почав розповідати. Він обережно виклав усю історію, починаючи з результатів ДНК-тесту і закінчуючи трагічною історією родини Соколових. Каріна та Софія підтримували його, додаючи деталі, які знали.

Вероніка слухала, не перебиваючи, її обличчя відображало цілу гаму емоцій – від шоку та невіри до розгубленості та смутку. Коли Владислав замовк, у палаті запанувала тиша, яку порушували лише тихі схлипування Каріни.

Артем підійшов до ліжка Вероніки, його очі були сповнені сліз. "Вероніко... сестро... якщо це правда... я так шкодую, що ти стільки всього пережила одна."

Вероніка дивилася на нього, її власні очі наповнилися слізьми. Вона відчувала дивний зв'язок з цією людиною, відчуття чогось знайомого та рідного.

"Брат?" – прошепотіла вона, і одна сльоза скотилася по її щоці.

У цей момент у палаті панувала особлива атмосфера – суміш шоку, смутку та несподіваної надії. Двоє давно втрачених брата та сестра нарешті зустрілися, щоб почати нову главу свого життя разом.