Шаграй Наталія - Відьма. Темна спадщина , Шаграй Наталія

  А ще гени через фізіологію людини якоюсь мірою впливають і на її психологію, зокрема темперамент, а частково і ментальність…А!!! Сучасний генофонд українців є дуже багатокомпонентним. А ще…я полізла в гугл і наклацала потрібну інформацію, за даними Всеукраїнського перепису населення на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей: росіяни, білоруси, румуни, вірмени, роми, німці, азербайджанці, грузини, узбеки, корейці, турки, лезгини, туркмени, аварці, молдовани, болгари, угорці, греки, татари, гагаузи, литовці, казахи, словаки, марійці, осетини, таджики, естонці, комі, албанці, киргизи, комі-перм'яки, карели, чеченці, даргинці, араби, фіни, лакці, абхази, кабардинці, табасарани, євреї, поляки, чехи, башкири, латиші. І місія видається безнадійною…Або ж…або ж…

- Ти мене навіть не слухаєш, – шквальним вітром увірвався в мою свідомість сердитий голос Єлисея.

- Дзвонику мій, ти у нас мачо, а не підсохла шкурка мандаринки, – машинально відказала я, бовтаючись у своїх думках, – розберись в ситуації сам.

- Ах! Шкурка! – й гучним сміхом зайшлася ця худенька дівиця про яку я вмудрилася забути. – Тобі дуже личить…

- Ой, все! – закотила я очі, усіма фібрами душі відчуваючи глибоку образу Єлисея. – Вибач! І спинись вже царівна сміху. В Єлисея достобіса причин бути трохи знервованим в цьому житті. Видихайте обоє, живемо дружненько і спокійно. На спокої я наголошую. І, щоб ви не казилися від неробства, то збирайтесь обоє. Їдемо добувати знання.

- Куди? – цікавиться Орися.

- У світ широкий і розлогий, – буркнула я.

  Тепер в машині нас числилося достобіса народу. Злющий Єлисей за кермом. Єхидна Орися на задньому сидінні. Привид. Я, з думкою, як же мене все це дістало. Я й так, як сліпе кошеня в цьому суворому містичному світі. Усі мої спроби наблизитися до розгадки якось відкидають мене в ще більше провалля з якого й світла божого не видно. Може, варто підійти з другого боку до проблеми? Правда, я не знаю з якого.

   Я думала, що можна знайти звідки походить ця вся історія з амулетом. Проте, геномна різноманітність в Україні, мене вразила. У дослідженні українського геному, вивчаючи зразки ДНК українців, вчені знайшли понад 13 мільйонів генетичних варіантів… Ці генетичні варіанти є результатом еволюційних і демографічних процесів, які формували генофонд українців протягом всієї історії. Іншими словами на генетичній карті Європи, українці лежать окремо. Ну раніше не було сучасних транспортних засобів, то кохалися багато й часто недалеко від місця народження. І, власне, тому й самі українці різні. Територія таки має значення. Та ми всі є велика суміш давніх популяцій, які жили на цій території.

    Ну, а ще є теорія Першоматері, це ніби усі народи від матері до матері походять по одній лінії. Але, вчені кажуть, що це не так. Та й крізь Україну свого часу проходили половці, гуни, готи, хазари, монголи, всіх і не перерахуєш…

   Ну під ці меткі думки я й моя молода команда усім складом ввалилися на кафедру Етнології та краєзнавства. Розчаровані фізіономії молодої команди й словами не передати…Злорадно потішаюсь.

   Й так мій день і пролетів. Відеодзвінок від Зоряна ловлю близько півночі.

- Не спиш? – розглядає він мене.

А я користуюсь моментом й просто дивлюсь на нього. Дивно, як людина, що ще недавно була абсолютно чужою, раптом стає такою близькою та рідною. Зовсім недавно ми не знали один про одного нічого. Ще недавно я б сказала, що такі, як він, дратують мене своєю бездоганною впевненістю та цілісністю, наче їм не потрібен ніхто для відчуття повноти життя. Але він… він зруйнував цей стереотип. Можливо, саме тому мене так і тягне до нього? Бо він не намагається мене змінити чи зрозуміти до кінця. Просто приймає такою, яка я є. Навіть тоді, коли я сама не можу себе прийняти. Навіть тоді, коли інші відвертаються, бо не хочуть стикатися з тим, чого не розуміють. Навіть тоді, коли мій брат поспішно відхрещується від усього незрозумілого й дивного. А Зорян? Зорян сприймає це так, ніби все й справді повинно бути саме так.

- Не сплю, – дряпає мій голос хрипотою.

- Як твій день? – цікавиться він.

- Сповнений відкриттів.

- Що відкрила? – ледь помітно тремтять його губи.

- Невдало пляшку газованої води й інформацію, що в Україні проживає понад 130 національностей і народностей.

- А до них як ти дійшла?

- Тобі повну версію чи скорочену? – розглядаю його втомлену мармизу. Я ловлю кожен його рух, кожен жест, ніби намагаюся закарбувати це в пам’яті. Він говорить про щось звичне, але я вже давно не слухаю слів — тільки тембр його голосу, який огортає мене теплом.

- Повну, я скучив за твоїм голосом.

- Тоді готуй вуха…Отже, знаєш, що таке народ?

- Ну населення держави, – кивнув він.

- Десь так. Але ще народ – це культура. Зокрема українці – це індоєвропейський слов’янський етнос, коріння якого сягає ймовірно неоліту. Ну й у нас теж є етнографічні особливості за історико-етнографічними районами: Поділля, Слобожанщина, Полісся, Прикарпаття, Закарпаття і т.д. І вони й собі поділяються на субетноси, наприклад, на Закарпатті: Лемки, Бойки, Долиняне, Гуцули. Предками гуцулів припускають були уличі й тиверці.