Марк Лапкін - Отець всіх лис, Марк Лапкін

- Бідолаха. Твій маленький носик застудився? - не стримавшись, запитав Чоловік Оуянга.

Оуянг не відповів. Він узяв свою хустинку за кут і обхопив її всіма пальцями. Інший край хустинки він жестом пропонував узяти Чоловікові.

Тим часом одержима Шенг перестала дригатися в конвульсіях, і її нарешті опустили на підлогу. Монахи навколо по черзі вийняли з неї свої списи.

Попереду пурпурні монахи вже вирізали половину людей біля виходу. Хоч би як ті просили покинути храм, браму з того боку ніхто не відчиняв.

У Чоловіка був вибір: спробувати втекти і за кілька миттєвостей розділити долю Шенг, або взяти інший кінець хустинки і подивитися, що буде далі.

Він узяв хустинку своєю зламаною рукою, і Оуянг моментально врізав йому в обличчя своєю.

Чоловік похитнувся, але не впав.

Рука Оуянга не відпускала хустинку, але й Чоловік інстинктивно зрозумів правила цієї гри. Монах не продовжив бити суперника, а лише терпляче чекав, доки той прийде до тями.

Чоловік не хотів залишатися в боржниках і відповів таким самим за силою ударом у гостре обличчя супротивника.

Вкрита пульсуючими венами шия Оуянга прийняла на себе весь удар, а сам він навіть не заплющив очі.

Чоловік подивився на свою закривавлену руку. Вона віддано тримала хустку. Після, він перевів погляд на руку Оуянга. Той, помітивши це, демонстративно підняв свій великий палець догори.

Тепер монах тримав білу хустку чотирма пальцями з п'яти.

Чоловік занадто довго дивився на руку Оуянга з хусткою, що не помітив, як інша рука вдарила його у скроню.

Він упав на одне коліно, але продовжував утримувати своїми зламаними пальцями білий клапоть тканини. Йому знадобився час, щоб прийти до тями.

Оуянг врізав так, як ніхто до нього раніше.

Монахи позаду не мали такого ж запасу терпіння як в Оуянга. Гострі списи вже мітили в спину Чоловіка.

Людина вшанувала публіку аперкотом у підборіддя свого візаві. Удар вийшов такої сили, що противник ненадовго відірвався від землі.

На жаль для Чоловіка, вся шкода, завдана Оуянгу, проявилася тільки в його розбитій губі.

Настала черга суперника. Він так само стояв на своєму місці, але тепер зарозуміло послабив хватку хустки до одного мізинця.

Так, Оуянг утримував хустку всього одним мізинцем.

Бам! Він врізав ще сильніше, і Чоловік знову звалився на підлогу. Цього разу нижній ряд його зубів тріснув поперек. Щонайменше чотири половинки своїх зубів довелося виплюнути.

Чоловік подивився на свою руку, та все ще тримала забруднену його кров'ю хустку.

Списи монахів ще ближче підійшли до його спини. Відпусти він цю хустку, і йому точно кінець.

Майже всі з послушників повернулися на свої балкони. Мантра у своїй повній силі звучала всередині храму.

Чоловік викинув розмашистий удар по нерухомому Оуянгу, але примудрився промазати, і його кулак розсік повітря повз випнуте підборіддя супротивника.

Списи позаду Чоловіка затремтіли, а Оуянг, не змушуючи себе довго чекати, зарядив ще один гарматний удар по обличчю своєї жертви. Той упав на живіт, а списи вже готувалися до випаду.

Однак, навіть лежачи, Чоловік примудрявся двома пальцями утримувати самий краєчок хусточки.

Віддихавшись на підлозі, він повільно піднявся на ноги.

Оуянг дочекався, поки хустка знову опиниться в полі зору Чоловіка, і розтиснув свій мізинець. Хустка просто спочивала в нього в руці й ніщо її не утримувало.

Обличчя Оуянга випромінювало його перевагу над Чоловіком. Монахи, які спостерігали за поєдинком, завмерли, очікуючи відповідної реакції.

Чоловік подивився на всі боки і спробував виправдатися:

- Мій другий поєдинок за цей день, - сказав він і награно розсміявся одному йому зрозумілому жарту.

Ніхто з монахів не заразився сміхом Чоловіка. Усі чекали його черги. Найбільше чекав Оуянг. Він зустрівся поглядом зі своїм супротивником і широко посміхнувся, пророкуючи тому його швидку кончину.

Долоня монаха так само залишалася відкритою і жодним чином не тримала білу носову хустинку.

Чоловік гірко посміхнувся Оуянгу і відправив тому свій останній удар.