Сергій Батурін - Вакансія для диктатора

гаманця. «Шпак обіцяв мені десять штук за інформацію, а ти зажилив. Недобре так робити, Клине. І даремно ти пред’яви кидав — це були ті люди. А якщо ти попер на рожен попри те, що тебе сто разів по ящику попередили, що ці хлопці смертельно небезпечні, — так хто тобі лікар?»

З такими думками гопник Сява попростував додому. Йому недалеко було — він в цьому під’їзді й мешкав.

6.

Михайло Петрович Лижин не знаходив собі місця в своєму шикарному кабінеті в столиці: основний фігурант, котрого він і раніше побоювався, був живим, вдало переховувався, робив непередбачувані кроки й давав підстави боятися його до паніки. От кого-кого, а Романа Романовича прем’єр знав добре: цей нічого не забуде, він плекатиме плани помсти, аж поки не реалізує їх або не вмре. Він пультом притишив звук у телевізорі, який нічого, крім одних і тих само новин, «Лебединого озера» та вірнопідданських ток-шоу не показував, зняв слухавку з урядової «вертушки» — уся владна верхівка досі користувалася такими, покладаючись на особливу захищеність ліній спецзв’язку, і набрав голову служби федеральної безпеки.

— Що у нас? — нервово спитав, лишень там відповіли. — Є щось нове?

— Так, — сказав генерал. — Тільки-но доповіли, я саме збирався вам телефонувати.

— Так доповідайте вже, — нетерпляче підігнав Лижин.

— Від капітана Удодова прийшло повідомлення. Виявляється, в того офіцера, Юрія Кондрашова, що зник разом із фігурантом, був брат Олег, відомий у Верхоярську бізнесмен, який загинув п’ятнадцять років тому за вкрай сумнівних обставин...

— Ви що, здуріли, генерале Фріновський, нащо ви мені якісь дурниці розповідаєте? Де фігурант? — аж нестямився Лижин.

— «Хай поспіх ваш засвідчить вашу ревність», — зухвало відповів цитатою з Шекспіра голова спецслужби. Його тон не сподобався Лижину, навіть злякав. «А раптом він теж із тих ляльководів, що затіяли всю історію із замахом?» — подумав зазвичай не надто агресивний Михайло Петрович і примирливо сказав:

— Гаразд! Гаразд, вибачте, не стримався — всі на нервах, я також. І що там з тим бізнесменом?

— Встановлено, що наближена до нього особа, його секретарка й, імовірно, коханка, така собі Вікторія Розанова після його смерті переїхала до Калашихи. Удодов надіслав з Верхоярська туди запит із відповідним грифом, тамтешні опери кинулися перевіряти, і що виявляється? Саме сьогодні вночі під її квартирою прийомами ножового бою вбито кількох учасників місцевого злочинного угрупування, а сама дамочка зникла. Інсценовано під кримінальні розбірки, але досить незграбно, вочевидь — нашвидкуруч: за силою та кутами ударів експерти визначили, що била одна й та само людина, але різною зброєю, а потім позакладала ножі в руки трупам. Витягли місцевого кримінального авторитета — показує: пацан тамтешній прийшов до нього, каже, бачив людей, що по телевізору розшукують, той послав своїх бійців перевірити, і — от... Пацана знайшли: клянеться й божиться, що одного не розгледів, а другий — точно Кондрашов.

— Ви хочете сказати, що ці двоє сьогодні вночі були в Калашисі?

— Так, це цілком імовірно.

— А тепер вони, виходить, можуть бути в Москворецьку?

— Можуть, — підтвердив Фріновський.

Лижин закляк, усвідомлюючи почуту інформацію. В телевізорі навпроти його столу пішла заставка ток-шоу Івана Печенєгіна «Маю право знати», з’явився портрет Рогозіна, потім пішли кадри з Верхоярського механічного заводу і Лижин зменшив звук.

— Хто стоїть за замахом на президента Погодіна? Кому вигідна його смерть? Хто вчинив замах і кого вбили на Верхоярському механічному заводі? — роблячи акцент на перших словах цих запитань, тоном прокурора запитував за кадром відомий тележурналіст Іван Печенєгін.

— І що тепер? — спитав Михайло Петрович в слухавку.

— Контролюємо найближчі контакти фігуранта: родичів, друзів, найближче оточення, — відповів голова служби федеральної безпеки. — З сім’єю проведено роботу.

Тут показали студію: декілька платних базікал, що звуться політичними оглядачами, колишній, ще з часів роботи в Усть-Невську, помічник Погодіна, його сестра, донька Зінаїда, екс-чемпіонка Неллі Муратова, про яку всі знали, що вона — фаворитка президента. На задньому плані — публіка.

— Контролює він всіх, — незадоволено гмикнув Лижин і кинув у мікрофон слухавки. — Коханка фігуранта в даний момент де?

— Зараз уточню, — сказав Фріновський.

— Не треба уточнювати, — на зміг приховати свого роздратування прем’єр. — Вмикайте перший канал і дивіться.

З того боку лінії з хвилину мовчали, потім головний спецслужбіст федерації доповів:

— Так, нам відомо, що вона на телебаченні у Івана Печенєгіна, він запросив її сьогодні із самого ранку по телефону, сказавши, що це — дуже важливе шоу, а її присутність там конче необхідна. Саме шоу зазвичай транслюється ввечері, але Печенєгін переніс його своєю владою керівника телеканалу на одинадцяту годину, мотивуючи, що воно має обов’язково пройти сьогодні до початку церемонії прощання, бо потім треба буде показувати тільки її. Півтори години тому пані Муратова на своєму автомобілі Subaru Forester виїхала з дому до телецентру