Yana Letta - 2. Таємниця старого млина, Yana Letta
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Наступного ранку, коли сонце тільки-но піднялося над Шпилями, баба Варвара вже була напоготові.
Вона сиділа біля свого двору, схрестивши руки на грудях, і виглядала дуже обуреною.
Настільки, що навіть баба Ганна, яка звикла до її характеру, насторожено запитала:
— Варваро, що ти сьогодні така… сердита?
Баба Варвара відкинула головою хустку і суворо сказала:
— Бо у нашому селі завелося щось!
— Яке ще "щось"? — запитала баба Марія, яка саме проходила повз.
— Велике!
— Це ти зараз про Василя чи про Степана?
— Та ні, не про них! — баба Варвара махнула руками. — Вчора вночі я бачила…
Вона різко нахилилася вперед і знизила голос:
— …Щось.
— І що ж це було?
— Не знаю, але то точно був не вовк!
Баба Марія закотила очі.
— Ну звісно. Бо у вовків чотири лапи і хвіст.
— А я кажу, що це було не воно!
— А що?
— Було велике, чорне, і бігло дуже швидко!
— А куди?
— До млина!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «2. Таємниця старого млина, Yana Letta», після закриття браузера.
