Деріка Лонг - Тінь серед світла, Деріка Лонг

Це був день, коли вони не просто визнали свої почуття, але й стали ще ближчими, зміцнивши свої зв’язки. Оксана вже не могла уявити собі життя без нього, і відчувала, що це почуття взаємне.

— Ми разом, — шепотіла вона в темряві ночі, коли він обіймав її і притискав до себе.

— Завжди, — відповів Мирослав, і в його голосі був спокій, що давав їй відчуття безпеки.

І вони заснули в обіймах один одного, залишаючи всі свої переживання позаду, занурюючись у мить щастя, що лунала в кожному їхньому подиху.