Анатолій Привітний - Роботи Демонстрація сили, Анатолій Привітний

     - Ооо, співрозмовник я знаю, але вчитель, це щось нове.

     - Ти ще не знаєш моїх талантів, - задоволена усмішка Майкла розпливлася на весь екран.

    Жанна помацала мою рожеву нову шкіру.

     -   Яка м'яка.

     -  Схоже, що «мишулок» ґрунтовно перебудував наш організм. Ми не ті, що були раніше. Я глянув на свою долоню.

     -  Майкл пішли робота, нехай принесе кілька камінців.

     -  Навіщо Мішель?

     -  Продемонструю наочний експеримент. – Тим часом я продовжував.

     -  Щелепи собак тиснуть із зусиллям кілька тон, проте, жодна кістка не зламана. М'які тканини за два тижні повністю наросли. Мені потрібно ще три дні, щоб повністю відновитися. Кібернетичний лікар ще не бачив подібної картини, а має чотири мільйони подібних випадків в архіві. І що ще, зміна наших тіл продовжується. – Жанна здивовано подивилася на мене.

     - Я ще не визначив погано це чи добре, але це факт. – Тим часом робот приніс кілька каменів місцевої скельної породи, які за твердістю не поступалися земному граніту.

Я взяв у руку один із каменів і повільно почав його стискати, через секунду камінь тріснув, ще кілька секунд і долоня, що стискає камінь, як пресом, роздавила його на дрібні шматки. Майкл одразу став лисим і зосередженим, дівчина здивовано глянула на крихти.

     - Тепер ти.

     – Я? Ти, мабуть, жартуєш, - вона з недовірою взяла один із каменів.

     - Не бійся, ти сама не знаєш своїх здібностей.

   Жанна повільно стиснула камінь. Результат повторився, вона розчавила його на крихти. Дівчина, не вірячи, дивилася на свою руку.

     - П'ять тон. Зусилля стискування, п'ять тон. Можу вас привітати добродії, ви перестали бути людьми. Ви тепер незрозуміло, хто. - Майкл почухав свою лису голову. Ми мимоволі переглянулись із дівчиною.

     - Хто ж ми тепер такі? – мимоволі вирвалося питання одразу в нас двох.

     - Я можу вам тільки одне сказати точно, - Майкл уважно на нас подивився. - Ви стали справжніми корінними жителями Етаї.

                                      Цим закінчується перша книга, важко далась.

                                       Друга частина книги під назвою  "СПРАВЖНІ ЕТАЙЦІ" маю  надію скоро опублікувати.

                                           З повагою. А Привітний.