Tadelia Ross - Реліквія, Tadelia Ross

— Я хочу, щоб ти пробачила мене, але якщо ти не зможеш цього зробити я зрозумію. 

— Я пробачу тобі. За однієї умови. - він здивовано дивився на неї.

— Якої? 

— Ти більше не покинеш мене, щоб впоратися зі своїми проблемами наодинці. Обіцяй, що ми впораємося разом з усім.

— Обіцяю, моє сонечко! - він поцілував її в чоло, а тоді скроню, вилицю та вуста. 

       Вона відповіла на поцілунок взаємністю та піддалася ближче, сильно втискаючись в чоловіка. Поцілунок був настільки жадібний, що вони не могли зупинитися. Едвін запустив свою руку в її волосся та злегка стиснув його фіксуючи. Від цього жесту Емі видала стогін і чоловік користуючись моментом поглибив поцілунок. Він хазяйнував у роті дівчини, а вільною рукою пірнув під її светор та досліджував кожний сантиметр гарячої шкіри. Від його дотиків дівчина здригалася. Тепло розливалося по всьому тілі. 

       Едвін підняв Емі на руки тримаючи її за сідниці та попрямував у свою кімнату. Вона сплела свої ноги на попереку чоловіка та руки навколо його шиї. Вони інколи переривали поцілунок, щоб набрати повітря, а знов губилися одне в одному.

       У кожного в цьому будинку була своя окрема кімната, тож коли чоловік зайшов у кімнату одразу замкнув її на ключ.

       Вони насолоджувалися одне одним всю ніч. На ранок їх розбудив гучний стукіт у двері. Едвін нехотя виліз з ліжка та поплентався до дверей. Емілі знов провалилася у сон і навіть не чула, що було далі.

— Чого ви галас підняли? - з цими словами він відкрив двері. Там стояла Крісті та інші з переляканими очима дивилися на чоловіка. Він потер сонно очі, а тоді сперся одвірок. 

— Емілі зникла. Її ніде нема. - Едвін показав пальцями, щоб вони були тихо. Крісті нервувала, а Джон тримав її за плечі. 

— А тепер можете заспокоїтися. Вона у мене. - він ширше відкрив двері та вказав на дівчину, що мирно сопіла в його ліжку. 

       Всі відкрили рота від здивування. Ніхто і слова сказати не міг. Шок повністю їх поглинув.

— Ем... То ви тепер разом? - дівчина звела брови та трохи примружила свої очі подивилася на чоловіка. 

— Крісті, люба, все і так зрозуміло. - тихо сказав Джон на вухо дівчині і тільки вона хотіла щось сказати він одразу ж закинув її на плече та поніс у свою кімнату. 

       Нейт і Майк теж пішли. Едвін тихо закрив двері, кинув погляд на годинник, який показував шосту годину ранку та знов ліг у ліжко. Він обійняв дівчину вдихаючи її ніжний аромат та поцілував її в маківку. Вона притиснулася до нього сильніше і вони знов поринули у сон. 

       Емілі прокинулася та сонно потяглася руками догори. Вона мило посміхалася, а Едвін милувався нею весь цей час, а тоді затягнув у пристрасний поцілунок. Стогін дівчини дав чоловіку зелене світло і їх пристрасний поцілунок переріс у дещо інше. Ранкове продовження ночі.

       Снідали Едвін та Емілі одні, бо всі роз'їхалися по справах. Дівчина була вдягнена у футболку чоловіка, яка досягала їй середини стегна. Сам чоловік був лише в сірих спортивних штанях з голим торсом. 

        Дівчина розгляда його, як ніколи раніше. Їй здавалося, що це не може бути реальністю, але все ж це було насправді.

— Едвіне, спочатку розберемося з тим чоловіком, якого шукає смерть, а тоді підготуємося до "теплого" прийому твоїх проблем. Добре? - чоловік підійшов ближче та піднявши дівчину всадив її на стіл. Від неочікуваності дівчина скрикнула. Едвін сперся на стола руками по обидва боки від дівчини беручи її в полон.

— Обов'язково. - він щиро посміхнувся і потягнув дівчину в поцілунок. Він притягнув її до себе та жадібно цілував. 

         Коли вони все ж прийнялися до вивчення даних про того чоловіка виявилося, що Едвін знав самого чоловіка та його адрес. 

— Едвіне?! З тобою все добре? - дівчина дивилася здивовано на нього кілька секунд поки чоловік перебував в шоці.

— Це він...