Лада Астра - Хаврор для короля Зберегти твоє життя, Лада Астра

– Не мрій про те, що не можливо… – цього разу різко перебила його я.

   А він ніжно посміхнувся мені і погладив по щоці. Наче це я, що мале дитя, розмріялася тут, а не він.

– Добре. Не буду. Моя королева народу, – ніжно промовив він, а я тільки фиркнула.

– Як би я хотів зараз стиснути тебе в обіймах… ти ще прекрасніша, коли так мило злишся. Як кішечка, – ніжно промовив він до мене. 

   А я тим часом вкрилася з головою ковдрою і вже звідти сказала йому:

– Все. Іди вже відпочивай. День був важкий в нас обох. Давай не будемо випробовувати один одного. 

    Він нічого не сказав, лише стиснув таки мене в обіймах разом із ковдрою, а потім її ж і поцілував. Вийшло що десь у плече. Та звично зник в порталі.

     Хоч і шкода його, день був важким та все ж, хай би я йому всю ніч снилася і тільки в одній білизні. Задів таки вчора він мене. Й досі не відпустило.