Леді Анет - Академія Магії: Пробудження долі, Леді Анет

Коли пальці Ліри торкнулися руки Тіні, світ навколо розчинився у вихорі темряви. Її тіло пронизала хвиля сили—нехолодної і чужої, а теплої, знайомої, наче вона завжди була всередині неї, просто прихована за страхом.

— Ось так, — прошепотіла Тінь, її голос лунав прямо в голові Ліри. — Тепер ти відчуєш правду.

Темрява навколо змінилася. Здавалося, що вона більше не ворог, а частина світу, що її оточує. Ліра бачила тіні, що рухалися довкола, але тепер вони не ховалися—вони чекали. Вона могла керувати ними.

— Я… не боюся тебе, — промовила вона, вдивляючись у темні очі двійника.

— Я знаю.

Раптом Тінь зробила крок назад, і її постать почала змінюватися. Вона розчинялася, змішуючись із магією, і зливалася з Лірою, стаючи одним цілим.

Більше не було двох.

Була тільки вона.

Світ Тіней здригнувся, і Ліра відчула, як щось тягне її назад. Її місія тут завершилася.

Очі відкрилися, і вона побачила знайомі обличчя Калея і Селіни. Вони стояли перед магічним колом, їхні погляди сповнені тривоги.

— Ліро! — вигукнув Калей, кидаючись до неї.

Вона піднялася, відчуваючи, як темна енергія все ще пульсує в її жилах, слухняна і сильна.

— Все добре, — тихо сказала вона, і в її голосі була нова впевненість.

Вона більше не боялася.

Але це було лише початком.