Ольга Обська - Як я стала королевою, Ольга Обська

Розділ 26. Здоров’я королівського почту

Це ж треба таке — до Аліси одночасно завітали і король, і лікар.

— Моя королево, ми прийшли поговорити про стан здоров'я членів вашого почту, — стурбовано повідомив Жанкарло. — Це дуже важливо.

Назви він будь-яку іншу причину, Аліса вигадала б, яким аргументом випровадити гостей, але коли вже мова про здоров'я її підопічних, довелося впустити делегацію всередину.

— Я вас уважно слухаю, — кивнула вона, показуючи, що хотіла б одразу почути саму суть, а не розводити довгі малозмістовні бесіди. У неї Піполо в скрині, не можна його там довго томити.

Делегація стурбованих здоров'ям королівського почту пройшла до каюти. Жанкарло покрутив головою в пошуках, куди б сісти, і оскільки сидячих місць було небагато — лише одне, чемно поцікавився, кивнувши на скриню:

— Дозволите?

Аліса зайняла місце на ліжку, показуючи, що не заперечує, щоб гості теж присіли. Вони обидва: і лікар, і король, примостилися на скриню, яка під їхньою вагою жалібно рипнула. Залишалося схрестити пальці, щоб вона не розвалилася.

— То що не так зі здоров'ям мого почту?

По-справжньому Аліса не відчувала тривоги. Усі три бійці її маленької армії виглядали цілком здоровими. Її мучили підозри, що, імовірно, ця солодка парочка: король і його лікар прийшли говорити аж ніяк не про здоров'я — вони задумали якусь підступність і замовлятимуть їй зуби. Вона приготувалася сприймати їхні слова скептично, хоч би що зараз прозвучало.

— Нам стало відомо, — почав Жанкарло, — що на борту корабля знаходиться дама в делікатному становищі.

Чого-чого, а такої теми розмови Аліса не чекала. Скепсис відразу випарувався, і голова почала інтенсивно міркувати. На борту корабля зараз перебувало всього три жінки: сама Аліса та дві її камеристки. Аліса не може бути вагітна, виходить, це Карла або Розабелла? Але вони обидві незаміжні.

— Кого ви маєте на увазі? — здивовано запитала Аліса.

— Нам достеменно не відомо, — видав Жанкарло, чим остаточно поставив її в глухий кут.

— А як вам взагалі стало відомо про особливий стан однієї з дам на кораблі?

Як можна стверджувати, що хтось є вагітним, але не знати хто?

— Про це доповів нам капітан корабля, — тепер уже в розмову вступив король. — Його ручний альбатрос поводиться неспокійно лише у двох випадках: за несприятливої погоди або якщо на судні є вагітна жінка, що за давньою флотською прикметою завжди до біди.

У земному світі марновірні моряки вважають: якщо є жінка на кораблі — бути біді. А тут пішли ще далі. Але чи можна довіряти цьому альбатросу? Як птах може відчувати такі тонкі матерії, як вагітність? Хоча чому дивуватися? У магічному світі все не як у людей.

— Через два дні ми проходитимемо повз острови Трьох Озер. Думаю, задля загальної безпеки буде правильним висадити вагітну пані на берег, — розсудив величність. — Я накажу місцевому лікарю, щоб про неї подбали, — милостиво додав він.

Хотіла б Аліса прочитати просвітницьку лекцію про те, як безглуздо вірити в прикмети, але, по-перше, у магічний світ зі своїм статутом не ходять, а по-друге, їй і самій не хотілося наражати вагітну жінку на небезпеку. Дійсно краще передати її під нагляд лікаря.

— Думаю, огляд не знадобиться, — делікатно кашлянув Жанкарло, — моя королева й сама зможе з'ясувати, хто з її почту чекає дитину.

— Не знадобиться.

Певна річ, Аліса все з'ясує. Вона має цілих два дні в запасі. Викличе Карлу та Розабеллу на відверту розмову. Хоча поки що не вірилося, що хтось із них може виявитися вагітною. Розабелла така худенька і така молода. Як би вона встигла? Карла, навпаки, жінка досвідчена і, до того ж, дуже сувора манірна і завбачлива. Не дуже вірилося, що вона піддалася пристрастям. Хоча… від кохання та пристрасті ніхто не застрахований. І все ж якби котрась із камеристок була вагітна, Піполо мав би знати про це. Він би попередив.

Варто їй було подумати про блазня, як у скрині щось підозріло зашаруділо. Ой-йой, у Піполо затекли боки, і він змінює позу? Король і лікар нагострили вуха, проте звуки швидко стихли.

— Альбатрос не міг помилитися? — Аліса переключила їхню увагу на себе. — Може, він неспокійний з іншого приводу?

— Капітан знає свого вихованця і ручається за нього, — запевнив король.

Жанкарло підвівся — мабуть, вважав свою місію виконаною.

— Якщо все ж таки знадобиться моя допомога, я до ваших послуг, моя королево, — відкланявся він і вийшов за двері.

Аліса була рада, що один гість відправився додому — тепер залишилося видворити другого, і можна буде визволяти Піполо.

— Мій королю, була б вдячна, якби ти залишив мене одну, — прямим текстом попросила вона його на вихід.

— Звичайно, моя королево. Але перш ніж піти, хотів би запросити провести сьогоднішній вечір удвох.

Яка, скажіть на милість, Алісі радість проводити вечір із темпераментним тираном, який вже неодноразово натякав, що його мета її спокусити?

— Наш від'їзд готувався так поспішно, що ми так і не встигли поговорити, — почав він розвивати свою думку. — Ти нічого не розповіла про собі. А пам'ятаєш, я попереджав, що мої люди і так з'ясують, хто ти?

— І як? З'ясували? — поцікавилася Аліса з сарказмом. Їй чомусь не вірилося, що король має чітке уявлення про те, звідки вона.

— Безперечно. І я подумав, що це несправедливо — я знаю про тебе все, а ти про мене, навпаки, нічого. Що скажеш про вечір при свічках: ти питаєш, я відповідаю?

Хм, та у південної гарячої величності цілком непогано виходить бути змієм-спокусником. Запропонував те, чого Аліса найбільше потребує, — інформацію.

Вона ще не встигла придумати, якою буде її відповідь, як зі скрині знову пролунав підозрілий шурхіт. Все ж таки її нутро — не надто зручне місце, щоб беззвучно проводити там час. Піполо як ніколи був близький до провалу. Аліса здогадувалася, що зараз буде — величність поцікавиться джерелом звуку. Треба було зіграти на випередження.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍