Євгенія Анатоліївна Кононенко - Жертва забутого майстра

— Кажу правду, Карене.

— Тоді я маю віддати тобі оце.

Пепербаум підвівся з дивані рушив до стіни. Несподівано легко відсунув її, як дверцята купе. Увійшов до тої кімнати, де його працівниці були на його ювілеї, повернувся звідти з купою роздруків.

— Ось, це тобі. Якщо хочеш, можеш надалі зв’язуватися з ним сама.

То були листи від Мішеля до Маріанни, які він з певною періодичністю надсилав на електронну пошту «Таємного бажання». Леся подумала, що жоден з її клієнтів цього не робив. І кіноаматор, якому кортіло зняти промзони, жодного разу не надіслав навіть їй привітання на Різдво. Для нього те, що було між ними, завершилося. А Мішеля також мучив ефект незавершеної дії. Так само, як і її. А тим більше, їх з Маріаною поєднували не дегуманізовані індустріальні краєвиди, а живі скульптури великого Пінзеля. Навіть якщо котрісь із них були виготовлені з мертвого дерева.

Леся сховала до бенкетної сумочки листи від Мішеля. Вони ледь влізли туди. Андрій обіцяв зустріти її з прийняття. Доведеться відкласти читання цих листів на потім. Адже чекала довше. Аж три роки.

Андрій не залишився на ніч. Вони не посварилися з Лесею, але він поїхав, і їй стало водночас і сумно, і добре. Вона не могла прямо зараз сісти читати листи від Мішеля. Для цього настане час, але не зараз. Вона неодмінно вчитає його листи і знайде в них особливий сенс, хоча це всього-на-всього роздруки електронних листів, не шляхетний старовинний манускрипт. Але це трохи згодом. А зараз вона підійшла до комп’ютера, ввімкнула його, знайшла файл зі своєю сповіддю. І дописала туди:

Є надія, що таємниця Мікаеля Готтесльойгнера відкриється мені, й незавершена дія, яка мучила ці три роки, матиме своє продовження.

Але чи розкриється таємниця великого Пінзеля? Таємниця його життя і його смерті, таємниця його жертви і його забуття? В цій таємниці також присутній мученицький ефект незавершеної дії, який нібито нічого не означає в повсякденні, але тих, хто підпав під його дію, мимиволі травматизує, породжуючи і інтригу, і біду. А, може, й правда, ті хто дивилися у вічі його скульптур, не знатимуть спокою до кінця своїх земних днів і навіть по тому?..

Жовтень-листопад 2006 року.

«Жертва забутого майстра» є художнім твором. Всі збіги з реальними особами є випадковими. Невигаданою є тільки особа самого «забутого майстра».

Редакторські примітки перенесено до розділу «Примітки» з дописом «(прим. редактора)» та розставлені по тексту.

q4ma

Середина 1740-х — у містечку Бучач на українському Поділлі (на той час — Річ Посполита, Польща) при дворі Канівського старости Миколи Потоцького з’явився скульптор, що назвав себе Пінзелем.

Друга половина 1740-х — Пінзель виконує на замовлення Миколи Потоцького алегоричні кам’яні фігури, встановлені згодом на аттику Бучацької ратуші. У Бучацькій готичній фарі 1379 року, робить два вівтарі: Св. Тадея та Св. Миколая. Йосиф Потоцький замовляє для Монастириського парафіяльного костелу Великий вівтар з фігурами архангелів. Для церкви Св.Покрови в Бучачі виконує іконостас, амвон, вівтарі Св.Миколи та Вознесіння Богоматері з алегоричними фігурами Віри, Мужності, Товія та невизначеною жіночою фігурою.

1750 — в околиці Бучача встановлена велика кам’яна фігура Яна Непомука.

1751 — неподалік фігури Яна Непомука встановлена кам’яна фігура Богоматері.

З травня 1751 р.— священик вівтаря Св. Тадея Адальберт Собєцкі у костелі Бучача благословив шлюб між шляхетним Іоанном Георгієм Пінзелем, вівтарним скульптором, та Маріанною Єлизаветою Кейтовою, вдовицею (дівоче прізвище Маєвська).

4 червня 1752 р. — Адальберт Собєцкі охрестив іменем Бернарда сина «шляхетного Григорія (очевидно, записано помилково — Б.В.) Пілзе та Маріанни, законного подружжя».

Перша половина 1750-х. — Пінзель виконує в Городенківському костелі о. Місіонерів п’ять дерев’яних вівтарів. Зроблена також фігура «Св. Фелікс з Дитям» для монастиря сестер Милосердя в м. Маринопіль.

1757 р. — Пінзель отримує 990 золотих за виконання разом з Іоанном Георгієм Гертнером у Львівському костелі о.Тринітарів двох вівтарів Патріархів. Додатково для цих вівтарів робить невеликі фігури Яна Непомука та Св. Якима.

Друга половина 1750-х р. — Пінзель виконав фігуру «Розп’яття» для костелу Св. Мартина у Львові та «Розп’яття» для Лопатинського костелу.