Юрій Станіславович Митрофаненко - Роки боротьби 1917-1922 рр. на Єлисаветчині. Український погляд. 1917-1918 рр. Початок революційної стихії. Книга перша

драматичних подій 21 липня стали солдати 2-го запасного кінного полку, розташованого у Новогеоргіївську. Згідно з даними Єлисаветградської Військово-Квартирної Управи, особовий склад частини сягав 900 осіб. У лавах підрозділу діяла невелика більшовицька підпільна група, до якої входили К. Бондаренко, Я. Кисельов С. Франции та ін. Загалом, протягом австрійської окупації антиурядові виступи в Новогеоргіївську відзначалися безсистемністю і не становили для залоги великої небезпеки. Фундатор комсомольського руху на території краю Віктор Дмитрович Коршенко згадував: «Вони (новогеоргіївські підпільники — Авт.) роззброювали варту, ліквідовували застави, нападали на конвой і звільняли арештованих, псували телефонний і телеграфний зв'язок. Я, наприклад, як садівник ходив по селах і перерізав секатором проводи польових телефонних ліній австрійських військ...»

Значно більшої шкоди заподіяли окупантам та гетьманцям партизанські формування Ничипора (Никифора) Григор'єва.

Тоді ж по всіх волосних земських управах Олександрійського повіту було розіслано наказ отамана Григор'єва про термінове прибуття до збірного пункту всіх демобілізованих кавалеристів та артилеристів. Так формувався становий хребет майбутньої «армії». Колишні селяни, за роки світової війни вони остаточно перетворилися на таких собі революційних кондотьєрів. Їхньому психотипові були притаманні певні властивості, а саме:

• сприйняття насильства за найефективніший засіб досягнення мети;

• презирливе ставлення до мирного населення;

• розуміння революції як права на анархічну вседозволеність.

Подібні «отаманські сатрапїї» швидко поширилися взимку 1918-1919 років по всій Наддніпрянщині. Їхнє виникнення стало рецидивом знищення залишків державності на території колишньої Російської імперії.

Поруч з отаманами, яких Директорія під час повстання наділила військовою, судовою, адміністративною владою, існували й інші органи влади. Зокрема, Ф. Квартюк — учасник протигетьманського перевороту — згадував: «З приходом „Петлюри до Олександрії на посаду коменданта з Центру прислали якогось Куцого. Комісаром став Никифор Криволап, а його заступником — Квартюк“». Ф. Шепель зазначив, «подейкували, що на ці посади їх висунули командири повстанських частин Штиль (діяв на Знам'янщині) та Рачмадил». Але все ж вибори відбулися, тобто на посади Криволап і Квартюк потрапили цілком демократично. Квартюк (колишній лідер «Просвіти») став своєрідним політичним керівником повіту, скликав з'їзди робітників і селян. Олександрійським міським головою став Іван Костянтинович Чижевський — батько відомого українського мислителя і діяча культури Дмитра Чижевського. Продовжувала діяти земська управа, що мала значну вагу в житті міста й повіту. Її головою був колишній військовий лікар Навроцький. Секретарем — Коломойцев. Продовжувала свою роботу Олександрійська гімназія.

Отже, виникло своєрідне двовладдя: військова влада отаманів та цивільна в особі комендантів, комісарів, думи, земств. Директорія видала наказ про скасування повноважень отаманів, які ті отримали під час протигетьманського повстання в листопаді 1918 р., але ті не поспішали їх виконувати. (Цей конфлікт детально описав історик Юрій Митрофаненко в книзі «Українська отаманщина 1918-1919 рр.»). Губернська адміністрація теж намагалася приборкати розгул отаманщини (нічим не обмеженої влади керівників повстанських загонів). Про це свідчать накази ново-призначеного комісара Г. Нянчура.

НАКАЗ №2

Губерніяльного Комісара Херсонщини

I.

На підставі данних мені Директорією Української Народної Республіки уповноважень тимчасово призначаю на посади повітових Комісарів Херсонщини такі особи:

Ананіївського повіту Яків Левадній, по Єлисаветградському Дмитро Хорунжій, по Одеському Йосип Антоненко, по Олександрійському — Куций, по Тираспольському Іван Колесников, по Херсонському — Володимир Шохін, по Дніпровському (на Таврії) Василій Курбан. Розпорядження за підписами тільки цих осіб являються законними і обов'язковими до виконання. Розпорядження представників попередньої влади являються незаконними, так само як і підписані ними, но не оплачені ріжного роду асигновки і требованія.

II.

Всі державні інституції та відділи по Міністерствах Внутрішніх і Земельних Справ, які були утворені Гетьманським Правительством на місцях, негайно припиняють свою діяльність, а служащі розпускаються. Книги, ділові папери і майно передаються по описам, по приналежності. Служащі задовольняються жалуванням за грудень цього року повністю. Негайно також увільняються служащі без ріжниці стану і рангу, котрі були прийняті на службу за час після гетьманського перевороту і до 10 грудня цього року по всім підлеглим мені установам та інституціям Міністерства Внутрішніх Справ, задовольнивши їх жалування за грудень цього року.

III.

Державна Варта і офіцерські добровольчі дружини розпускаються негайно, передавши майно і зброю в завідування Повітових і Міських Комісарів. Замість бувшої Державної Варти Повітовими і міськими комісарами, при участі місцевих само врядувань формується «народна охорона» по штатам і окладам Варти із свідомих і надійних елементів місцевого громадянства. Для охорони порядку і спокою на місцях, до остаточного сформування «народної охорони» чини варти залишаються на своїх місцях і не мають права залишити своїх постів без дозволу комісарів під страхом відповідальності по законам військового часу.

Губерніяльний комісар НЯНЧУР

Грудня 20 дня 1918 року

НАКАЗ №3

від 20 грудня 1918 року

Наказую всім повітовим комісарам і начальникам народної охорони широко сповістити населення Херсонщини про те, що Директорія Української Народної Республіки приймає міри, аби негайно відновити зруйновані гетьманською владою селянські господарства і повернути незаконно покривдженому населенню ріжного роду контрибуції. А тому необхідно негайно складати докладні списки по селах і волостям, надсилаючи їх до повітових народних (земських) управ, при котріх будуть утворені особливі комісії для розгляду цих списків і скарг і задоволення пострадавших.

Самочинних вчинків для повернення контрибуції на місцях не допускати, притягаючи винних до відповідальності. Повітовим народним управам пропоную одержувати зазначені вище списки і скарги, заховуючи їх до особливого розпорядження про утворення спеціальних комісій.

Губерніяльний комісар Херсонщини НЯНЧУР

На виконання цих наказів олександрійський повітовий комісар звернувся до волосних земських управ з вимогою надати списки на заміщення вакантних посад волосних голів та службовців Народної Охорони. Списки мали містити відомості про вік, освіту та попередню службу кандидатів. Посадові