Ельма Кіраз - Танго наосліп, Ельма Кіраз

— Еріко! Еріко, що сталося!? Відповідай же! — Серафим намагався відкрити двері, але я замкнула їх зсередини. 

Я не відповідала йому, бо просто не могла. Мене душили сльози і відчай. Я не могла зрозуміти, від чого болить сильніше: чи від того, що це мама розлучилась з татом, а я стільки років ненавиділа його, чи те, що моя така глибока рана смерті мами знову відкрилась через її запах і те, що вона писала. Я не бачила чи не зауважила як, та Серафиму все-таки вдалося відкрити двері і він влетів у кімнату. Я ж продовжувала сидіти на підлозі і плакати, задихаючись від болю.

— Я прошу тебе, глянь на мене, — він взяв мене за руки, але я не слухала його, — Еріко, будь ласка! — він був дуже схвильованим.

— Ід-ди геть, — нерозбірливо сказала я і знов вхопила лист, сильніше стиснувши папір, я притулила його до себе.

— Подивися на мене! — він охопив моє обличчя руками і намагався знайти в ньому відповідь хоч на щось.

— М-мама… це мама… знову так болить…— я говорила щось незрозуміле сама до себе, але Серафим більше не слухав нічого. Він міцно обійняв мене однією рукою і притулив до себе, іншу поклав мені на голову і легенько гладив. Я притулилась до нього і міцно стиснула пальцями його сорочку.

— Все добре, — шепотів Серафим, легенько похитуючись разом зі мною, ніби заколисуючи, — я з тобою, я поряд. Я завжди буду поряд. Ти не будеш більше плакати, обіцяю. 

— Як же боляче…— прохрипіла я.

— Все налагодиться, чуєш, — він подивився на мене. Його карі очі були якісь по-особливому темними, навіть зараз я змогла це зауважити, — тільки не плач. Думаю, мама не хотіла б, щоб ти зараз була в такому стані. 
Я нічого не відповіла, а тільки кивнула і знов притулилась до Серафима. Його тепло і рівне дихання потрохи мене заспокоювали. Не знаю, як довго ми так просиділи, але я прикрила очі просто віддаючись цьому моменту. Він продовжував гладити мене по голові і щось шепотіти, але я цього уже не чула. А перед тим, як просто заснути, я відчула на скроні дотик його вже дуже гарячих губ. Після цього я ще сильніше притулилась до нього і провалилась в сон.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно