Василь Арсенович Чумак - Україна і Крим: спільність історичної долі, Василь Арсенович Чумак

стани коронні і в.кн. Лит. мають вимагати ненарушеної репутації (реабілітації) вельм. гетьмана і нинішнього договору.

«Пп. комісари і в.гетьман князівства Руського фактично ствердили нинішню комісію своєю присягою — як тс свідчать їх підписи на ротах присяги. Понад то буде ця комісія конфірмована — від сенату присягою превел.кс. арцибіскупа гнезненського, біскупа виленського, всіх чотирьох гетьманів і канцлерів обох народів, а від кола рицарського — присягою маршалка посольської палати, на соймі що має бути зкликаний якнайскоріше, — в присутності послів, які будуть прислані від в. гетьмана і війська Зап.

«А що до присяги короля й.м., то з своєї доброти панської він її на покірне прохання війська Зап. зводить учинити — це пп. комісари асекурують.

«Полковники ж, сотники і вся старшина війська Зап. виконають свої присяги після сойму, на котрім будуть виконані нинішні постанови, — в присутності комісарів, які на те будуть депутовані від сойму.

«А щоб ця конституція мала вічну вагу і повагу вона в усім своїм змісті від початку до кінця була включена в конституцію (постанови соймові), ухвалена соймом, рахована за вічний і незмінний закон і так дотримувана».

«Діялося в таборі під Гадячем, дня і року вищезазначеного».

«До булави великої руської належатиме Чигринське староство, як то значиться в привілею наданім пок. Б. Хмельницькому від короля й.м.

«Гетьман війська Руського буде вільний від резідування при королі й.м.

Конвокація воєводства Київського, Браславського і Чернігівського буде скликана універсалом королівським після сойму, що має бути зложений якнайскорше».

Іван Виговський гетьман війська кн. Руських рукою власною і печатка.

Текст подано за: Грушевський М. С. Історія України-Руси. —

К., 1937 — Т. Х. — ч. І. — с. 354–364

Універсал гетьмана Івана Мазепи 1691 р. про виділення коштів на ремонт та будівництво флоту.

Мій ласкавий приятелю, Пане полковнику прилуцький!

Лист вельмишановного пана дійшов до рук наших, в котрому розказуєш про судна водяні, які що знаходяться цілі є, а які порушені і потребують поправи; також і про тих, котрі невідомо де поділися. Передаємо цим листом наші бажання і наказуємо, аби ваше добродійництво, ті судна, котрі з минулого літа потребують поправи, постаралися найскорше полагодити, і найскорше почати робити нові. А що просиш нашого сповіщення, яким чином для полагодження суден будуть передані належні речі, як-от: смола, залізо та інші потреби мають провадитися до Січі і власне в який час: зараз докладаємо зусиль аби встигнути зробити це; можеш перед тим послати своїх людей з тим, що поділити судна і з тим, щоб потребуючі поправи були у згаданому місці, тобто в наміченому. Зичимо йому доброго здоров’я.

З Батурина

Березня [18] року [1691].

Вашої ласки зичливий приятель Іван Мазепа, гетьман війська Його царської величності Запорозького.

Центральний державний історичний архів України,

(ф.220, оп. 1, спр.228, арк. 1)

Договір Петра Іваненка (Петрика) з Кримом 1692 р.

Понеже по воли і милости [Господа Бога всемогущего], в [Троице Святой] хвалимаго, съ [ясино] велможнымъ ханомъ его милостію і ер [всем] Государствомъ Крымскимъ [Выделенное] Княжство Кіевское и Черъниговское і [все] Войско Запорожское Городовое пришло до такого миру и [вечного братства, котораго от [давних лет] жители малоросійскіе желали, того ради тоть [вечной святом] покой на таких утверженныхъ есть статьяхъ, которые ниже ізображены суть.

Княжство Киевское и Черниговское со [всем] Войскомъ Запорожскимъ і народом Малоросійскимь [имеет] быть [выделено] при всяких своихъ волностяхъ.

II

Ясне велможный ханъ его [милость и Государство] Крымское со [всеми] ордами Крымскими и [Белогородскими] и со [всем] Великимъ і Малым Нагаемъ [имеет Княжство] Киевское и Черниговское і [все] Войско Запорожское Городовое и весь Малоросійски народъ от поляковъ и от Москвы ч от [всех неприятелей] оборонять [всегда]; такжъ Войско Запорожское Городовое и [всего] Малоросійскаго Княжества силами Государство Крымское, [Белгород со всеми приналежностями] от поляковъ и от Москвы и от [всех неприятелей всегда имеет] и повинны будуть оборонять один другихъ имянно орды с Войскомъ Запорожскимъ от [всех неприятелей] боронитися и [воплечь] стоять вечными времяны повинны будуть; а за то ни Государство Крымское Войску Запорожскому, ни Войско Запорожское ордамъ никакой платы чинить [не имеют], но естли в данные [места], а зимняго времяни прилучитца войскамъ крымскимъ итить на оборону от какова непріятеля Княжству Малоросійскому или малоросійское войско поидутъ на оборону [Государства] Крымскаго, и [тем] войскамъ и лошедямъ повиненъ быть харчь и опочивъ пристойной і [надлежащий].

III

[Ныне] на первой часъ для отобранія от московской власти Малоросійской Украины [ясно] вєлможный ханъ его милость и [все Государство Крымское имеет] дать Запорожскому Войску снадобье Орды.

IV

Когда дасть [Господь Бег всемогущий] Войску Запорожскому испод ига московскаго выбитца, тогда [имеют] быти два полка Ахтырской и Сумской со [всеми принадлежностями] своими под владешемъ Государства Малоросійскаго оставать, а Ханковской и Рыбинской два полка со [всеми принадлежностями] переведены на Чигиринъскую Днепра сторону, а [места оные и сёла имеют] быть пусты; такъ же в слободахъ и на иных [местах не имеют] татары брать в неволю малороссийской породы, а естьли взято, то чтоб возвратить.

V

Чигиринская сторона со [всеми] городами [имет] быть под [владением] Княжства Малоросійскаго і Войска Запорожскаго, пока Хмелницкой завоевалъ с ордами от поляковъ.

VI

Войску Запорожскому и Городовому и [всему] народу

Малороійскому Княжства [Выделеного] Кіевсъскаго и Черниговскаго чтобъ было волно добыватца на рыбной і на звериной [ловле] и на соли [безо] всякой дачи в [Днепре] реке вверху и внизу и во [всех реках] и речкахъ по обоимъ сторонамъ Днепра [лежащим], а на [тех] дабычахъ за ведомом Войска Запорожскаго и Государъства Крымскаго і за листами [обращатся]