Олег Богданович Лишега - Поцілунок Елли Фіцджеральд

Ані небу він не довіриться, ні Юпітеру, наче пригадує той вогонь, несправедливо насланий ним

тобто на Фаетона

Юпітер —

царственно долучає погрози до благань

Калісто —

тобто мисливиця

Наскільки родючіша є природа з якої вибуяла грецька міфологія аніж англійська література! Земля що породила міфологію й досі буяє — Міфологія то збіжжя зібране давнім світом до того як ґрунти його виснажилися — захід готується додати свої міфи до східних. А де ще буде така родюча земля як в долині Міссісіпі. Нащо мені здались твої чотиригодинні ночі — для мене, знайшли дурня — що то за зерно виросте за ті ночі що лиш по чотири години

Ґрунт з якого проростали оті притчі глибинний і невичерпний.

Свинець запущений Балеаровою пращею.

Старий світ зі своїми неозорими пустелями і засушливими височинами і плоскогір’ями, а з іншого боку новий світ зі своїми вологими родючими долинами і саванами і преріями — і безмежними пралісами — Це як виснажене кукурудзяне поле порівняти із торфовищем, Америці трохи б піску зі старого світу притрусити свої плодючі ще не освоєні луки

Кілька місяців тому оглядав панораму Рейну Це було наче середньовічне видиво — я пропливав течією історії у щось більше за уяву попід мостами зведеними римлянами і підновленими пізнішими героями повз міста і замки самі назви яких звучали музикою і заворожували вуха — і кожне було легендою. Здавалося з тих вод і виноградників на пагорбах і долах линула стишена музика наче хрестоносці ось вирушають у Святу Землю — Там були Еренбрайтштайн і Роландсек і Кобленц що їх я знав лише з історії. Зачарований витав у місячному сяйві історії Так наче пригадував величний сон наче перенесений був у героїчний час і напоювався лицарським