Верона Дарк - Кохання з ароматом кави , Верона Дарк

Розділ 39-День народження Керема

День народження Керема був важливим і визначним святом для всієї родини. Ресторан був шикарно оформлений, з величезними букетами квітів, розкішними столами і м'яким світлом люстр, яке створювало атмосферу розкоші та святковості. Гості сміялися, танцювали, співали тости на честь Керема, який стиснуто стояв посеред залу, посміхаючись, хоча й трохи відчував внутрішнє напруження через всі очікування, що були на нього покладені.

Ясмін була яскравою і чарівною у своєму розкішному сукні кольору морської хвилі, яка підкреслювала її красу і витонченість. Вона привертала увагу всіх гостей, особливо чоловіків, які не могли не помітити її граціозності та привабливості. Кожен її рух був елегантним, і Керем не міг не звертати увагу на те, як вона виглядала цієї ночі. Але водночас у його серці жевріла і тривога. Він бачив, як чоловіки оберталися на Ясмін, і це викликало у нього неприємне відчуття.

Всі тости та вітання були пов'язані з успіхами Керема, його бізнесом і, звісно ж, майбутнім потомством. Один з гостей, піднявши келих, виголосив: — Бажаємо, щоб ти, Кереме, не тільки здобув ще більше успіху, але й подарував нам спадкоємця! Хай буде все, як має бути — і син, і спадок!

Ці слова стали як грім серед ясного неба для Ясмін. Вона зніяковіла, почувши таку публічну заяву. Її серце забилося швидше, і хоча вона намагалася тримати себе спокійно, в її очах можна було побачити розгубленість. Вона намагалася посміхатися, але всередині все було не так, як здавалося з боку.

Батьки Керема, підхопивши тон гостя, також додали свої побажання: — Справжній чоловік має продовжити рід, Кереме! Не зволікай!

Ясмін відчула, як кожне слово про потомство віддавалося болем у її серці. Вона ще не була готова до цієї частини життя. Хоча, можливо, ще кілька місяців тому вона б відчувала гордість і радість від того, що її зв'язок з Керемом був сприйнятий так серйозно і важливо, тепер, після всього, що сталося між ними, її думки і почуття стали зовсім іншими.

Керем, почувши ці слова, помітив її зміну в настрої. Вона виглядала трохи пригніченою, і це не могло залишити його байдужим. Він підійшов до неї, обійняв її за талію і прошепотів: — Не звертай увагу на це, Ясмін. Вони просто говорять це з приводу традицій. Це не обов'язково для нас.

Але Ясмін все одно відчула той важкий тиск на свої плечі.

Керем відчував, як його емоції виходять з-під контролю. З кожним танцем, на якому Ясмін була в центрі уваги, його серце стискалося. Він знав, що всі ці чоловіки лише виявляли свою повагу до неї, але його ревнощі не давали йому спокою. Всі ці погляди, компліменти, обійми...

Він знову і знову поривався до келиха, спустошуючи його одним духом. Алкоголь швидко розливався по його венах, розмиваючи межі між розумом і емоціями. Спочатку він просто намагався тримати себе в руках, але зі збільшенням кількості випитого, його стриманість поступово зникала. Керем відчував, як його серце пульсує в голові, як буря ревнощів розгорається всередині.

Його погляд на Ясмін змінювався: від тієї жінки, яку він тільки недавно звів до свого життя, вона ставала для нього недосяжною, наче когось іншого. Чоловіки не припиняли запрошувати її на танець, і кожного разу, коли вона йшла до когось іншого, Керем відчував, як огортає його лють. Він не міг зрозуміти, чому це так, чому це так сильно його зачіпає.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍