Євгеній Шульженко - Гра почалась, Євгеній Шульженко

Другий поверх закінчився перукарнею. В цей час дівчина бігала навколо хлопця, роблячи зачіску. Вона побачила ватажка, всміхнулась та привіталась з гостями. Потім продовжила свою справу. 

Самим цікавим був третій поверх, оскільки то був спортивний зал. Всі тренажери були зсунуті в бік, до стіни. Велика кімната починалась декількох рядів з стільчиками. Далі йшла сцена, закрита завісою з твердого полотна. З великого приміщення виходили два менші. Раніше там були кімнати для йоги та акробатики. Тож вся підлога там викладена м’якими матами. Ці два приміщення використовували як спальня для хлопців та дівчат.

Після огляду, загін Мілани та ватажок племені Капібарів повернулись до кабінету для зборів. В кабінеті стояв стіл, за який сів ватажок. Перед столом були м’які пуфи. На них сіли посланці. Аліша та капібара разом сіли біля столу. Знову таки, Мілані здалось, що вони як старі друзі, спочатку сиділи та потім лягли поряд.

Мене звати Семен, я в племені наче головний, - засміявся ватажок, - але сам я рішення не приймаю. Ми все робимо разом, з старшими воїнами.

Семен розповів про те як все почалось. Про сон батьків. Про перші дні тривоги та страху. Потім він знайшов своїх друзів, вони разом жили в квартирах батьків. Згодом, ходячі за продуктами в цей торговий центр, вони зустріли інші групи та почали робити спільні справи. Та в якийсь момент, всі разом вирішили не витрачати час на походи. Було прийнято рішення разом – оселитись саме в цьому торговому центрі. Та на цей час чисельність племені складає цілих п’ятдесят дітей.

Посланці помітили, що дітей було багато на кожному поверсі. Але не рахували їх. Почувши про чисельність – були вражені. Вони дуже зраділи, що таке велике плем’я не махає палками, хоче миру та спокою, як і плем’я Зодчих. Гра ставала все більше схожа на реальне життя. Нове життя. З однієї сторони вони всі діти, батьки яких поряд, сплять та не прокидаються. З іншої сторони – вони по своєму стали дорослими. Виникли племена, побут, організували порядки та правила. А зважаючи на розповідь Аніти та Устима, так стало, що вся Борщагівка стала великою територію з маленькими царствами. Царствами дітей.

Мілана дістала з свого рюкзаку карту Борщагівки, яка була скопійована з оригіналу розвідників. Карту розкрила, та розповіла про маршрут Аніти та Устима, про те що вони бачили, що зафіксували. Семен був вражений не менше інших. Дійсно, новий світ. І цей світ не дитяча забавка чи гра в дочки та матері. А справжнє реальне життя.

Дівчина розповіла про плем’я Зодчих, про фортецю, про чисельність та побут, який вони організували. Також, вона запросила Давида, який витяг портативну зарядну станцію, приєднав до неї сонячну батарею та підключив світлодіодну лампу. Ватажок племені Капібарів присвиснув та не зміг найти слів від такого прибору.

Та коли Мілана повідомила, що цей прибор вони принесли як подарунок для племені Капібарів, Семен не втримався та почав пожимати руки всім посланцям. Він був у захваті. Потім відкрив двері та попросив покликати всіх старших воїнів до кабінету. Згодом кабінет був повністю забитий дітьми, та Семен повторив все те, що зробив Давид. Як тільки лампа засвітилась, кабінет майже вибухнув від радісних голосів, які перебиваючи один одного, щось кричали схвильовано та збуджено.

Також Семен та Мілана домовились, що посланці миру племені Капібарів обов’язково мають прийти в гості до фортеці племені Зодчих. Вони залюбки проведуть екскурсію та познайомлять з ватажком Аліною. Єдине, про що не казала ні Мілана, ні інші посланці – це про гіпермаркет та доступ до нього. Аліна та командири вирішили це тримати в таємниці. Діти дітьми, але інколи жадоба міняє людей в гіршу сторону. Та не відомо, як могли на все це відреагувати інші. З Семеном просто домовились, що зможуть зробити ще пару таких пристроїв, в обмін на щось зі сторони сусідів.

На цьому збори закінчились. Посланцям племені Зодчих дали час на відпочинок, знайомство з іншими дітьми. Також, всіх запросили повечеряти разом, перед тим як вони підуть додому. Тому в вільний час, Мілана вирішила знайти Яну та Ксенію. Трохи поблукавши по торговому центру, дівчина вирішила, що дівчата можуть бути в залі для танців. Так воно і виявилось. Як тільки вона увійшла до зали, Яна та Ксенія запищали та кинулись обіймати свою давню подругу. Обнімались, сміялись, плакали. Все як і має бути у дівчат.

Після того, як всі заспокоїлись, Яна запропонувала вийти на вулицю, пройтись до аптеки. Будівля аптеки була поряд з торговим центром, але потрібно було вийти за огородження. Семен розпорядився видати посланцям набори ліків, та провести інструктаж по їх використанню. Оскільки один з хлопчиків був сином лікарів, він дуже багато знав про ліки та препарати. У нього навіть прізвисько було Терапевт.

Отже, вийшовши за територію, дівчата перейшли дорогу та сіли на лавку автобусної зупинки. Яна, якій було дев’ять років, завжди старалась вести себе більш дорослішою. Але її вічна посмішка не сходила з обличчя, тому важко було її уявляти дорослішою, ніж вона була. Темне довге волосся було завжди заплетено в косу.

Ксенія була повною протилежністю Яні. Дівчина десяти років була дуже мовчазна та серйозна. Всміхалась мало, інколи здавалось, що вона постійно злиться на щось. Волосся темне та коротке, завжди закручене в дульку. Обидві дівчини любили носити джинси кльош.

Отже, Яна підсунулась до Мілани та пошепти заговорила:

Я впевнена, що Семен не розповідав вам про нашого Терапевта. Його мама лікар, а тато хімік, що працює на фармзаводі. На тому, що знаходиться в нашому районі, - додала Ксенія, сидівши до цього моменту тихо, як риба що набрала води у рота Так, так, - погодилась Яна, - так от, наш Терапевт розповів одного разу, що колись його тато обмовився про вірус, який лютував в усьому світі. Виявилось, що цей вірус по не зрозумілим причинам змушує людину засинати. Уяви собі, - чомусь повторила Ксенія, - цей вірус змушує всіх заснути! Але навіщо?, - не зрозуміла Мілана, - Навіщо існує такий вірус, - тут дівчина замовкла та відкрила рота від здогадки, - почекайте! То ви хочете сказати, що причиною того, що всі дорослі зараз сплять – цей вірус?