Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Детектив/Трилер » Гробниця світла та помсти, neliksi 📚 - Українською

neliksi - Гробниця світла та помсти, neliksi

72
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Гробниця світла та помсти" автора neliksi. Жанр книги: Детектив/Трилер.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 3 4 5 ... 19
Перейти на сторінку:

-Ну так.

-Скажіть, чи є у вас інформація, що було 14 років тому?

-Ну так, вам принести?

-Так, будь ласка, всю інформацію - стривожено відповіла Гестія.

Через пару хвилин повернулась пані, збагатьма паперами.

-Ось, це все, що я найшла.

-Спасибі.

Ми почали читати різну інформацію, що була написано на цих паперах.

Але нічого важливого, що було для нас важливо, ми не найшли. Лише старі газети, і звичайні новини.

Тільки я хотіла віддавати ці всі папери. Але тут, мені на очі потрапила дивна назва.

 "Ритуал 4 квітня 1444 рік."

-Ти щось знаєш про цей ритуал?

-Не дуже, я ще малий був тоді.

-Коротко, там хотіли зробити ритуал, щоб посилити сили нашого світу, і протистояти іншим світам. 

Там мабудь, ще шукали для цього ритуалу 4 дітей.

-Навіщо?

-Сам не знаю, кажу ж, мені тоді тільки 6 років було.

-Це вже цікаво, треба запам'ятати про це.

-Думаю, я знаю де можна знайти більше інформації про цей ритуал.

-І де ж?

-В бібліотеці. Там багато є книжок, побудованих на таких історій.

-Покажеш де вона?

-Добре, але не сьогодні. Вже пізно.

-Ой справді. 

Але тепер де ж я буду ночувати? - пролунали ці слова в голові Гестії.

-Тебе провести? Де ти мешкаєш? -неочіковано спитав хлопець.

-Я..

-Я за далеко від сюди, аж за тим лісом, де ми зустрілись.

-Ого, це й справді далеко від сюди.

-Якщо ти не проти, можеш в мене переночувати, я мешкаю зі своїм другом.

-Справді можна?

-Ні.

-Та я жартую, ходімо.

Тут ніч була іншою. Ти відчула себе не комфортно, але ви йшли не довго.

-Ну ось.

У порівнянні з палацем, будинок був значно меншим та зроблений із дерева.

-Проходь - сказав Тайсон, показавши рукою на вхід до будинку.

Озирнувшись, в середі він затишніше виглядає, ніж зовні - подумала вона

-Ей, я бачу в нас тут гості - вигукнув невідомий голос.

-Так, це Гестія

-Вітаю, я Ейден.

-Вітаю, приємно.

Хлопець сидів на підвіконні, тримаючи в одній руці склянку з молоком, а другу книжку. 

Він хотів підійти до них, але встаючи з підвіконня, з йогох руках падає склянка.

-Ейден, ну ти як завджи, не можна якось акуратніше?

-Вибачайте, я все приберу. А ти Тайсон, покажи дамі наш будинок.

Ейден, був набагато миліший за Тайсона. Ще й до того читав книги.

-Це твоя кімната, вибачай кращої немає.

-Нічого, мені ця теж підійде. Спасибі. Я вам дуже вдячна.

-Тоді добраніч.

-Добраніч.

-Так подумавши, Тайсон теж не є поганий, просто тоді я його ще не знала, і тут я замітила, що в мене почали червоніти щоки.

-Так, все, хватить думати. Потрібно виспатись, сьогодні був складний день.

Тільки я закрила очі, незамітивши як я так поринула у сон.

Проснулась я, як почула, що щось розбилось.

Відкривши очі, вже було чути голоса з кухні.

-Ой, я випадково.

-Ейден в нас скоро так склянок не буде. Ти не міг якось акуратніше?

-Ой, хватить бубніти, нічого такого ж не сталось. 

-Не сталось кажеш?

Тихіше будь, а то твоя мадам проснеться.

-Вона не моя!

-Я вже і так проснулась - усміхнувшись сказала вона.

-Ми тебе розбудили?

-Не ми, а ти із своєю склянкою.

-У вас так завджи ранок починається? - з насмішкою спитала Гестія.

-О так, Тайсон в нас завджи бубнить.

-Хватить, ми ж хотіли піти в бібліотеку, не передумала?

-Звісно ні, ходімо.

-Ви йдете в бібліотеку? Теж любиш читати?

-Люблю, але ми дещо шукаємо.

-Що, якщо не секрет? Може вам чимось допомогти, я часто в бібліотеці буваю.

-Зайва допомога не завадить, ходімо.

-Допомога? Від нього тільки лихо чекай.

-Тайсон, будь спокійний, я часто буваю в бібліотеці, тож можу бути корисним.

-Ладно, ходімо - сказав він бурмотілим голосом, і відвів погляд.

Бібліотека находилась недалеко від їхнього будинку. По дорозі Гестія зустічала багато різних крамничок.

-Це тут! Ми прийшли - неочікувано вигукнув Ейден, показувши пальцем на бібліотеку.

-А вона велика.

-Тааак, і дуже простора всередині.

-Давайте вже заходити.

Зайшовши, вона й справді була простора, як і казав Ейден. Її розміри здавалися безмежними, а простір наповнювався запахом старих книг та шепітанням сторічних історій.

 З великими вікнами, майже на повний ріст. 

І всі полички, були закладені різноманітними книгами. Кожна книга була унікальна, з різними обкладинками.

1 ... 3 4 5 ... 19
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гробниця світла та помсти, neliksi», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гробниця світла та помсти, neliksi"