neliksi - Гробниця світла та помсти, neliksi

— Де ви були? Ми хвилювалися! – тихо промовила Сабія.

Гестія і Тайсон обмінялися поглядами, усвідомлюючи, що тепер їм потрібно поділитися всім, що сталося.

— Оце так! Це ж халепа! Що нам робити – після розмови, першим висловив свою думку Ейден.

— Ейден, тобі це не загрожує, тебе не було з нами.

— Справді, але що ви будете робити?

— Нам потрібно знайти місце, на деякий час, поки нас розшукують – сказав Тайсон, ззаду них.

— Схоже, у мене є ідея – неочікувано промовила Гестія.

—  Розповідай.

— Тайсон, ти можеш разом з нами попасти в наш край, там нас точно ніхто не знайде, і ми почнемо нове життя - промовила Гестія, глянувши на нього.

— В край "Світла? Мені ж там теж буде небезпечно.

— Ніхто не дізнається, що ти з іншого краю, ми будемо всі разом.

— Це дуже складний вибір.

— Я розумію, але це найкращий варіант для нас, повір нам.

— Гаразд. - неохоче сказав він.

— Знаєте, я теж з вами поїду, якщо ви не проти - неочікувано, вигукнув Ейден.

— Справді? Це чудово!

— Я завджи хотів подивитись, як там у ваоиж краях, я тільки читав про це в книгах і не більш.

— Я рада.

— І тим більш, що мені залишатись тут один, так я жив майже все життя з Тайсоном, він мені як брат, куди він, туди і я.

— Так, так друже - Тайсон похлопав по плечах хлопця.

— Тоді, нам потрібно, як найскоріш вирушати!

Хлопці швидко зібрали все необхідне: документи, їжу та гроші. Вони знали, що час працює проти них.

Дівчата тим часом обшукали околиці в пошуках візка. Вони натрапили на старий, але міцний віз, який стояв біля покинутого сараю.

Коли хлопці закінчили збирати речі, дівчата вже були готові. Вони разом завантажили віз та вирушили в дорогу, сподіваючись дістатися                                                                                                 до безпечного місця якомога швидше. За їхніми спинами залишалися небезпеки, але попереду відкривався новий шлях до свободи.

Дорога до порталу дійсно видалася безкінечною. Вечірнє сонце повільно опускалося за горизонт.

Коли вони нарешті побачили портал, серця їхні забилися швидше.

Портал випромінював м'яке світло, яке манило до себе.

— Ну ось і все, наша історія в цих краях закінчилася із смутком сказав Ейден.

— Але в новому краї, наша історія тільки починається — сказала Гестія, підбадьорюючи всіх.

— Ну що, ви готові?

Кивнувши, в знак згоди, усі глибоко вдихнули, відчуваючи, як адреналін заповнює їхні тіла.

— Тож вперед! Нехай наша нова історія почнеться! – вигукнула Гестія.

Вони зібралися разом, і нарешті, рішуче зробили крок вперед.             

                    thanks for viewing of this book!

author: neliksi

 the end.

Кінець