Ольга Пилипенко - Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків

3. У жодному разі не куштуй пігулки, мікстури та різноманітне духмяне зілля у вишуканих пляшечках! Та й узагалі, ліпше не бери до рук нічого подібного, особливо якщо воно ховається на верхній полиці чи під замком.

4. Будь украй обережним зі скляними речами та посудом! А якщо ненароком розіб’єш глечика, горщика, тарілку тощо — не торкайся черепків. Обережно змети їх, а ще краще — поклич задля цього батьків.

5. Не бався з електричними приладами: порохотягом, праскою, феном, міксером тощо!

• Не намагайся ввімкнути їх чи то розібрати.

• Не чіпай дроти, шнури, зубці електричних вилок та розетки.

• Не намагайся видряпатися на порохотяг і не лізь руками всередину приладу.

• У жодному разі не прасуй одяг на собі й не торкайся нижньої частини праски. Праску можна брати лише за ручку!

6. Ніколи й нікому не відчиняй двері, не спитавши «Хто там?» Якщо у двері стукає (дзвонить) незнайомець, ввічливо скажи, що не зможеш відчинити, допоки додому не повернуться твої батьки.

Кухонний двобій
Байка про те, як звичайний сніданок закінчився великою бійкою та іншими неприємностями

Наступного ранку Кося знову вирушив до Великої Хатини. Він планував одразу зазирнути до Іншої Кухні (тієї, що вважалася зимовою) і добряче натовкти черевце. Мовляв, раптом його знову хтось проковтне, а він і попоїсти не встиг!

На жаль, опинившись ув Іншій Кухні, нічого смачного Кося не виявив! На печі було порожньо, у столі ховався лише чистий посуд, а в кутку громадилося велике цебро з водою. І тільки над холодильником висіла чимала в’язка полум’яно-червоних, апетитних на вигляд стручків.

— Овва! — зачудовано видихнув Кося, облизуючись. — Яка смакота! Напевно, вони солоденькі й дуже соковиті. Покуштуймо!

Спритно видряпавшись на холодильник, домовичок схопив перший-ліпший стручок, сунув його до рота і розжував. Аж раптом…

— А-а-а-а! — залементував Кося, роззявивши рота й розмахуючи перед ним долоньками. — Питоньки, питоньки, питоньки!

Він виплюнув стручок і замахав руками ще запекліше, та все було дарма. Губи та язик у нього вмить набрякли, баньки наблизилися до носа впритул, а в череві (і то було найгірше!) запалала правдива пожежа! Аби хоч якось остудитися, домовичок скотився з холодильника, розчахнув дверцята й поліз усередину. А там…

— Овва! — вдруге вигукнув він, негайно забувши про пожежу в животі. Навколо було стільки їжі! Сметанка, молочко, котлетки, голубці, вареники й повидло, немов просилися йому до рота! Кося втопив очі у смаколики — і проґавив, як дверцята холодильника зачинилися…

— Клац! — несподівано промовили дверцята.

— Йой! — схаменувся домовичок і озирнувся.

Опинившись у зачиненому холодильнику, він мав би запанікувати. Так учинив би будь-який домовичок, що поки не вмів ходити крізь двері. Проте Кося ще не змерз, а його живіт розкотисто буркотів, вимагаючи смачненького. Тож він спокійнісінько потягнувся до найбільшої котлетки… І тут його руку хтось перехопив! Хтось дуже-дуже холодний!

— Отак, попався! — заверещав пронизливий голосочок, і згори зістрибнула дівчинка. Вона була геть біла! Навіть сукенка і чобітки у неї були білосніжними. Так само як вуста і кумедні кіски, що стирчали врізнобіч. І лиш очиська променіли ясно-блакитним сяйвом.

— Т-ти х-хто т-така? — зіщулившись, запитав Кося.

— Хто я?! — здивовано вигнула брову дівчинка. — Я Зюзя! Я тут живу, граюся й охороняю оцю смакоту. Але мені тут нічого їсти не можна. І тобі не можна!

— Хто сказав? — закопилив губу домовичок. Де ж пак: якась там Зюзя вказуватиме йому, що можна, а чого не можна. — Їстоньки хочу!

— Дзуськи! — тупнула ногою Зюзя і стисла Косину руку ще міцніше, а затим знагла заповзялася лоскотати домовичка і затято реготати. — Ги-ги-ги! Пограймося вкупі! Раптом їсти перехочеться?

— Н-н-не п-п-перехочеться… — пробуркотів Кося, здригаючись.

Тоді Зюзя дмухнула на нього, і домовичок почав припа­дати інеєм. Йому негайно закортіло поворушити руками, однак ті не слухалися. Ноги також примерзли до полиці. Шия затерпла, а на носі виросла довжелезна бурулька. Ба навіть зуби у Косі закрижаніли!

А вже наступної миті дівчисько штовхнуло його на дверцята, і він із грюкотом вивалився з холодильника. Дверцята знов глухо клацнули…

Домовичок полежав трішечки