Майкл Доббс - Хід королем
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ніякої угоди не було. Я його підтримав, тому що вважав, що він найкраще впорається з цією роботою. Жодного особистого інтересу. Я скористаюся своїми шансами, як і завжди.
Вона підозрювала, що це вже друга брехня за розмову, але змовчала.
— Хай що станеться, це нова ера. Зміна прем'єр-міністра означає нові проблеми. І можливості. Підозрюю, що він гнучкіший, ніж Генрі Колінґридж, і дозволить людям заробляти гроші. Це добрі новини для мене. Для вас, потенційно, також.
— І це при тому, що всі економічні показники котяться вниз?
— Це лише одна точка зору. Ваша фірма з дослідження громадської думки працює... скільки, двадцять місяців? Ви добре взяли старт, вам і шана. Але ви маленькі, а такий маленький човничок, як ваш, може бути потоплено, якщо в наступні кілька років здійметься буря. Хай там що, у вас нема стільки терпіння, скільки мав я, коли я починав цей убогий бізнес. Ви хочете уславитися, опинитися на вершині. А для цього треба грошей, готівки.
— Не вашої готівки. Якщо в мою діяльність вливатимуться газетні кошти, це підірве авторитет, якого я досягла. Мій бізнес передбачає об'єктивний аналіз, а не мазанину з оголеними старлетками, щоб збільшити наклади.
Лендлес провів товстим язиком по губах, наче неуважно прибираючи крихти по сніданку.
— Ви недооцінюєте себе,— пробурмотів він. Вийняв шпичку, яку, наче шаблековтач, запхав у найдальший куточок щелепи.— Опитування громадської думки — це не об'єктивний аналіз. Це новини. Якщо редактор хоче підняти наклади, він замовляє таким людям, як-от ви, провести якісь дослідження. Він знає, якої відповіді хоче і що буде у заголовку, йому просто треба трохи статистики, щоб надати всьому цьому присмак автентичності. Опитування — це зброя громадянської війни. Вбити з маху уряд, показати, що народна мораль котиться до чортової матері. З'ясувати, що ми до нестями обожнюємо палестинців або ненавидимо яблучний пиріг.
Він дедалі більше жвавішав — настільки його розпалювала ця тема. Забравши руки від рота, він стиснув їх у кулаки, наче хотів задушити некомпетентного редактора. Від шпички лишилися самі спогади: може, він просто проковтнув її, як робив з більшістю речей, що ставали у нього на шляху.
— Інформація — це влада,— провадив він.— І гроші. Чимало вашої роботи робиться в Сіті — наприклад, коли йдеться про поглинання компаній. Ваші маленькі опитування розповідають їм, як відреагують акціонери і фінансові інституції: підтримають чи зіллють компанію заради швидких грошей. Пропозиція про поглинання для зацікавлених компаній — війна не на життя, а на смерть. Ця ваша інформація дуже багато важить.
— І ми за таку роботу виставляємо чималі рахунки.
— Я кажу не про тисячі чи десятки тисяч,— зневажливо прогарчав він.— У Сіті це просто дрібна готівка. Та інформація, про яку йде мова, дозволяє вам диктувати цифри.
Він зробив паузу, щоб подивитися, чи спалахне вона праведним гнівом через те, що ставиться під сумнів її професійна чесність; натомість вона потягнулася, щоб поправити кофтину, яка прилипла до спинки канапи й задерлася. Коли Саллі так зробила, це підкреслило обриси її бюсту. Він сприйняв це як знак заохочення.
— Вам треба грошей. Щоб розширити бізнес. Щоб ухопити індустрію опитування за яйця і стати її незаперечною королевою. Інакше за спаду економіки збанкрутуєте. А шкода буде.
— Мені лестить ваша батьківська небайдужість.
— Ви тут не для того, щоб вислуховувати лестощі. Ви тут, щоб вислухати пропозицію.
— Я це знала ще з моменту, коли отримала ваше запрошення. Хоча на мить подумала, що ми з вами на публічній лекції.
Замість відповіді він підвівся з крісла і наблизився до вікна. Сталево-сірі хмари нависли ще нижче, і знову задощило. Барка боролася з відпливом під Вестмінстерським мостом, де грудневі вітри перетворили зазвичай спокійну річку на каламутну лиху юшку з міського сміття і корпусного мастила. Лендлес задивився на будівлю парламенту, не виймаючи рук з кишень своїх широченних штанів і почухуючись.
— Там наші можновладці, безстрашні охранителі й вартові добробуту нації. Їхні посади сповнені таємниць — інформації, що тільки й чекає на розголос і викривлення. І кожен з цих покидьків ладен прохопитися, якщо це слугуватиме його цілям. У місті нема жодного політичного редактора, який не був би в курсі кожного слівця, щойно скінчиться засідання кабінету міністрів; не знайдеться і генерала, який не розляпав би конфіденційну доповідь, перш ніж кинутися списи ламати за оборонний бюджет. А от знайдіть мені політика, який не намагався потопити суперника, запускаючи чутки про його сексуальне життя,— його руки затріпотіли у кишенях, наче вітрила величезного корабля, що намагаються зловити вітер.— Прем'єр-міністри — найгірші,— презирливо пирхнув Лендлес.— Якщо вони хочуть позбутися надто крикливого міністра, то заздалегідь убивають його в пресі — плітками про пияцтво і нелояльність. Інсайдерська інформація. Ось що змушує світ обертатися.
— Мабуть, ось чому я ніколи не лізла в політику,— задумливо промовила вона.
Він обернувся до неї й помітив, що вона удає, нібито замислено знімає волосинку в себе зі светра. Коли ж вона впевнилася, що його увага прикута, то перестала загравати з ним і знову заховалась у брижі свого капкового жакета.
— То яку справу ви збираєтеся мені запропонувати?
Він сів з нею поруч на канапі. Без піджака, лише у пошитій на замовлення строгій вузькій сорочці, він сидів тепер майже впритул — дуже близько. Його фізична присутність вразила навіть її спокушені модою очі.
— Пропоную вам покинути роль аутсайдера, що роками марно прагне видертися на вершину. Я пропоную партнерство. Зі мною. Ваші знання,— (вони обоє розуміли, що він має на увазі інсайдерську інформацію),— оперті на мою фінансову могутність. Це було б грандіозним поєднанням.
— Але що мені за це перепаде?
— Гарантія виживання. Шанс заробити багато грошей, щоб дістатися туди, куди хочете,— на саму вершину. Щоб довести вашому колишньому чоловікові, що ви не тільки здатні без нього вижити, а й досягти успіху. Ось чого ви хочете, так чи не так?
— І як усе це відбуватиметься?
— Ми об'єднаємо наші ресурси. Ваша інформація і мої гроші. Якщо в Сіті відбуватиметься якась подія, я хочу брати в тому участь. Опинитеся там попереду зграї — і потенційна вигода буде величезна. Ми розділимо прибуток навпіл.
Вона склала перед обличчям вказівний і великий пальці. Носик задерся.
— Даруйте, але якщо я вас правильно зрозуміла, чи не є це трішечки незаконним?
Він відповів мовчанням і знудьгованим поглядом.
— І звучить так, нібито ризикуєте тільки ви,—
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хід королем», після закриття браузера.