Марк Твен - Скорочено Пригоди Тома Сойєра

РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ

ТРАГЕДІЯ НА ЦВИНТАРІ

Того вечора Том чекав сигналу від Гека Фінна. Об одинадцятій годині ночі Том почув сумне нявчання кішки. Хлопець скочив, миттю одягся, виліз у вікно і порачкував по даху. Разів зо два він тихенько нявкнув, потім перескочив на дах дровника і звідти сплигнув на землю. Гекльберрі Фінн чекав його внизу з своєю дохлою кішкою в руках.

Через пів години вони вже були на цвинтарі. Хлопці знайшли свіжу могилу і стали за кілька кроків від неї, біля трьох великих ясенів. Чекали вони, як їм здалося, досить довго. Хлопцям було моторошно, і раптом вони почули, що хтось йде. Том і Гек заховалися і побачили три постаті, які несли ліхтар. Спершу вони думали, що це чорти, але Гекльберрі впізнав вічно п'яного Мефа Поттера, індійця Джо і молодого лікаря Робінзона.

Поттер та індієць Джо несли ноші з мотузкою і двома лопатами. Вони почали копати могилу, до якої прийшли хлопці. Лікар сидів біля одного з ясенів. Він був так близько, що хлопці могли доторкнутись до нього. Поттер і Джо витягли домовину, скинули віко, витягли труп, поклали на ноші, вкрили ковдрою і прив'язали мотузкою. Поттер витяг великого складаного ножа, відрізав кінець мотузки, що теліпався, і сказав лікареві доплатити ще. Лікар сказав, що вже за усе заплатив, та індієць Джо сказав, що має інші рахунки. Джо говорив, що колись приходив на кухню лікаря і попросив їсти, але той вигнав його, а коли Джо присягнувся відплатити за це, хоч би через сто років, батько лікаря запроторив його в тюрму.

Зав'язалася сутичка, і лікар ударом кулака звалив індійця Джо на землю. Поттер від несподіванки впустив ножа і кинувся на лікаря. Індієць Джо скочив на ноги і підняв ножа, впущеного Поттером. Раптом лікар вирвався з рук Поттера, схопив важку дошку з могили і гепнув нею Поттера так, що той повалився на землю. В цю саму хвилину Джо встромив у лікаря ніж і вбив його.

Перелякані хлопці притьмом кинулися тікати не оглядаючись. Тим часом Поттер отямився, а в його руці уже був ніж, який поклав туди індієць. Джо сказав Поттеру, що це саме він убив лікаря. Поттер пополотнів і весь тремтів. Він нічого не пам'ятав і вважав, що це тому, що ввечері він випив. Меф Поттер просив Джо не видавати його. Індієць пообіцяв не казати нікому, і вони розійшлися.

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

ВИТТЯ СОБАКИ ВІЩУЄ БІДУ

Налякані Том і Гекльберрі сховалися у старій чинбарні. Гекльберрі вважав, що без шибениці цей злочин не обійдеться, а їм треба мовчати, бо якщо вийде так, що індійця Джо не повісять, то він неодмінно вб'є і його, і Тома. Хлопці вирішили мовчати і поклялися кров'ю нікому не розповідати. Том нашкрябав на дощечці таке: "Гек Фін і Том Сойєр клянуться, що триматимуть язика за зубами щодо цієї справи, і хай вони впадуть мертві на місці, якщо коли-небудь розкажуть, і хай загинуть". Том мав з собою голку, тож кожен хлопець по черзі вколов собі пальця і видавив по краплі крові. Цю дощечку вони закопали біля самого муру.

У дірку на другому кінці будинку, де сховалися друзі, пролізла якась постать. Раптом біля хлопців моторошно завив собака, а це був поганий знак. Гекльберрі і Том аж почали схлипувати, бо вели себе погано і могли потрапити у пекло. На щастя, Том помітив, що собака стоїть до них задом і виє на якусь людину, що лежить і хропе. Друзі підійшли туди і побачили Мефа Поттера. На нього і вив собака.

Коли Том уліз у вікно своєї спальні, ніч уже майже минула. Він не помітив, що Сід, який тихенько хропів, насправді не спав уже майже годину.

Зранку за сніданком усі поводилися дивно: Томові ніхто не дорікав, всі уникали його погляду. Він намагався бути веселим, але ніхто навіть не посміхнувся на його жарти. Після сніданку тітка відвела його вбік, почала плакати і скаржитись на нього, але сказала, що вже не буде намагатися виправити його. Це було гірше за тисячу різок, і серце у бідного Тома боліло тепер більше, ніж його тіло. Похмурий і сумний прийшов Том до школи і разом з Джо Гарпером підставив спину під різки за те, що вчора не з'явився до школи. А ще гірше йому було, бо Беккі повернула йому мідну кульку.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

ТОМ ЗАЗНАЄ МУК СОВІСТІ

Годині о дванадцятій вдень по всьому містечку раптом пронеслася жахлива звістка. Біля вбитого лікаря було знайдено скривавленого ножа, і хтось пізнав, що цей ніж належав Мефові Поттеру. Говорили також, що вночі хтось бачив, як Поттер вмивався в струмку, а помітивши людину, негайно втік. Все місто зібралося на цвинтарі. Том і Гекльберрі теж були там і вдавали, наче не знають один одного. Одні люди жаліли лікаря, інші вважали, що це наука крадіям трупів.

Том затремтів, побачивши індійця Джо. Раптом юрба завирувала, бо наближався Меф Поттер. У нещасного лице було сіре, а в очах — жах. Джо розповів вигадану ним сцену вбивства. За кілька хвилин на допиті індієць Джо так само спокійно повторив свої свідчення під присягою. Гекльберрі і Том вважали, що Джо продався дияволові.

Жахлива таємниця і докори сумління цілий тиждень після цього не давали Томові спати вночі. Навіть Сід говорив, що вночі Том говорить. Тітка Поллі вважала, що це все через те жахливе вбивство. Щоб Сід нічого не дізнався, Том пожалівся на зуби і на ніч перев'язував собі щелепи хусткою. Він не знав, що Сід навмисне ночами не спав і частенько, ослабивши його пов'язку