Anna O - Книга 1 : Кохання, що вбиває ., Anna O

"Я любила тебе в тіні моїх сліз, та ти бачив тільки світло чужих посмішок."

Дивитися, як Кароліна намагається привернути твою увагу, було як ніж у серце, який повільно проколює кожну думку, кожне почуття. Вона була такою впевненою в собі, такою красивою і загадковою, що кожен її рух здавався несправедливим. Вона завжди була навколо, ніби невидимий магніт, що тягнув твою увагу до себе, залишаючи мене тільки з порожнечею.

Вона не просто говорила з тобою. Вона дивилася в твої очі так, як ніхто не дивився до того. Вона сміялася з тобою, коли ти знову розповідав якийсь дурний жарт, на який ми всі колись сміялися разом. І що більше це тривало, тим більше я відчувала, як між нами виникає невидима прірва. Це була не просто ревнощі — це було відчуття, що ти вже не мій. Що ти не потребуєш мене більше так, як раніше.

Я намагалася не показувати, як боляче мені це все бачити. Я мала зберігати свою гідність, навіть якщо всередині я розривалася від болю. Я намагалася тримати спокій, сміятися разом з вами, навіть коли кожне твоє слово, кожен твій погляд був наче постріл у серце. Я відвертала очі, коли ти дивився на неї так, як не дивився на мене. І я намагалася переконати себе, що це не має значення. Що це не вплине на нас, що ми все одно будемо друзями.

Але ти не бачив, як мої очі темнішають від болю. Ти не бачив, як мої руки починають тремтіти, коли я чую її сміх, коли бачу, як вона торкається твоєї руки, щоб привернути твою увагу. І ще більше боліло те, що ти не помічав цього. Ти не помічав мене. Ти не бачив, як я знову ставала чужою для тебе, навіть коли ми сиділи поруч. Ти був далеко, навіть коли був поруч.

Я не могла знайти слів, щоб висловити все, що відчувала. І навіть якби могла, ти, ймовірно, не зрозумів би. Тому що між нами вже була стіна. Ти вже був з іншою, і я не могла зрозуміти, коли це сталося. Коли твої погляди перестали бути моїми, коли твої слова стали звучати для мене так далеко. Я не могла зробити крок назад, не могла повернути час.

Але я йшла далі, примушуючи себе сміятися, навіть коли кожна твоя усмішка здавалась моєю поразкою. Я мовчала, навіть коли в серці був крик. Я не дозволяла собі зізнатися, що любов і ненависть переплелися між нами, і я не могла вирватися з цього пекла. Ти був мій друг, і я не могла навіть ображатися. Але й не могла залишити це так, бо щоразу, коли ти дивився на Кароліну, я відчувала, як мій світ тріщить по швах.