Герцог Фламберг - Мявчик та Вогник: Врятувати Новий Рік, Герцог Фламберг

Вони обережно обійшли змоклу кішку, яка тепер виглядала зовсім не страшною, а радше жалюгідною, і рушили вглиб лісу, слідуючи за вказівками шапки.

×××

 – Так, тепер прямо, прямо... - бурмотіла вона. - Ось тут поверніть ліворуч... Стоп! Ось він!

Перед ними, на невеликій галявині, оточеній засніженими ялинами, стояв їхній сніговик. Він виглядав трохи сумним, ніби сумував за Букнетом і своїми друзями, але цілим і неушкодженим. Навіть морквяний ніс був на місці.

 – Сніговичок! - вигукнув Вогник і кинувся до нього.

Він обійняв сніговика, і той, на диво, відповів йому легким потиском. Вогник відчув, як його серце наповнюється радістю.

 – Ми знайшли тебе! - вигукнув він. - Ми врятували тебе! І тепер Новий Рік обов'язково настане!

Мявчик теж підійшов до сніговика і уважно розглянув його.

 – Дивно, - промурчав він. - Здається, він став ще більшим і красивішим. І якось... сяє.

 – Звичайно, став! - гордо промовила шапка. - Це все завдяки мені! Я ж казала, що допоможу вам його знайти! А сяє він тому, що ви його знайшли.

 – Так, так, - погодився Мявчик. - Ви нам дуже допомогли. Дякуємо вам, пані Шапко. Ми виконаємо свою обіцянку.

 – Та вже, та вже, - пробурчала шапка. - Головне, щоб ви не забули про гарячий шоколад і м'яке крісло. І не забудьте зняти мене з голови цього дракона! Він постійно крутить головою, і мене нудить!

Вогник обережно зняв шапку зі своєї голови і поклав її на м'яку кучугуру снігу.

 – Відпочивайте, пані Шапко, - сказав він. - Ми скоро повернемося.

Вони попрощалися зі шапкою і рушили назад до Букнета. Настрій у них був чудовий. Вони перемогли Снігову Королеву, врятували сніговика і Новий Рік. А Мявчик ще й відкрив у собі дивовижну здатність дихати вогнем!

 – Цікаво, - сказав Мявчик, йдучи поруч з Вогником. - А як довго я зможу дихати вогнем? Це закляття назавжди?

 – Не знаю, - відповів Вогник. - Можливо, сніжинка виконала моє бажання назавжди. А можливо, це тимчасово. Але головне, що ми перемогли Снігову Королеву і врятували свято!

 – Так, - погодився Мявчик. - І я сподіваюся, що Муся буде вражена моїми новими здібностями.

Повернувшись до міста, вони стали справжніми героями. Всі мешканці Букнета вітали їх, дякували за порятунок свята і обіцяли нагородити. Мявчик, скориставшись моментом, зізнався Мусі в коханні, і вона відповіла йому взаємністю.

Новий Рік у Букнеті був найвеселішим і найщасливішим за всю історію міста. А Мявчик і Вогник стали ще кращими друзями після цієї пригоди.

Кінець