Ніка Цвітан - Геловінська історія, Ніка Цвітан
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Я хочу повернутись, - шепочу й у мене на очах з’являються сльози.
В цей момент до зали входить досить молода і гарна жінка. Вона підходить до мене й забирає мою руку в Неоса. Виводить із зали й ми опиняємось в невеликій кімнаті.
Вона підводить мене до столу, посеред якого стоїть велика мідна чаша з двома фігурними ручками. В чаші – сушені трави.
- Сідай, - запрошує. У неї гарний голос.
- Дякую, - намагаюсь бути ввічливою. Вона усміхається мені.
Далі жінка запалює ті трави в чаші, промовляє якісь слова. З чаші починає підійматися дим і в тому диму, ніби уривки фільму демонструють.
... Я у звичному для себе середовищі. В мене чоловік, який не гребує випивкою, зраджує, нероба, постійно мене принижує. Діти, які повторюють вчинки батька. Я швидко старію. Радісних моментів мало...
Вона знову щось промовляє й бачу іншу картину.
... Я дружина імператора, мене шанують, люблять, про мене турбуються. Діти ставляться з повагою. Живемо довго. Я час від часу з’являюся у батьків...
Знову звучать якісь слова й жінка накриває чашу тканиною. Сиджу в ступорі.
- Ви хто? – чомусь шепочу.
- Провидиця, - теж тихо відповідає.
- Що це було? – чомусь пересихає в роті.
- Твоє майбутнє. Як бачиш, є два сценарії твого майбутнього. Вибір за тобою, - вона протягує мені склянку з водою.
- Я зможу бачити своїх батьків? – по обличчі котиться сльоза.
- Зможеш. Навіть сюди забрати зможеш. Тут набагато довше живуть, - в її погляді стільки доброти.
- Але ж я його зовсім не знаю.
- Він тебе кохає. Закохався як тільки я йому тебе показала. Він в твої сни приходив, - пояснює провидиця.
- Ось чому мені його голос знайомим здався, - замислююсь на мить.- А чому зі мною це сталося?
- В тобі спить давня й дуже сильна магія уяви. Тобі достатньо щось уявити в деталях й воно здійсниться.
- Таке сталося сьогодні вперше. Тут, - перебиваю її.
- Бо тільки тут вона може спрацювати. У твоєму світі вона не працює, тому твоє місце тут має бути, - робить рух руками жінка. – Я тебе залишу, щоб ти сама побула й подумала, що маєш робити. Ми чекаємо на твоє рішення в залі.
Провидиця виходить, а я підхоплююсь на ноги й починаю ходити по кімнаті.
Я не хочу такого майбутнього, яке мене чекає в моєму світі. Але я хочу туди, мені там зручніше. Потім зринає думка, що я нічого не знаю про цей світ, може тут краще.
Згадую сюжети, які показала провидиця. Мабуть, краще залишитись. Рушаю до дверей кімнати. За дверима підпирає стіну мій Неос. Ловлю свою думку й усміхаюсь, адже я назвала чоловіка своїм.
Неос зиркає на мене, а потім підходить, загортає мене в обійми й нахиляється до моїх вуст. Здавалось всі відчуття сконцентрувались в цьому поцілунку.
За кілька миттєвостей відриваюсь від його губ й ховаю обличчя у нього на грудях. Чоловік щасливо посміхається…
… Ось уже десять років ми разом. У нас троє діток. я щаслива дружина й мати, а також шанована народом дружина імператора.
Кілька разів на рік, ми відвідуємо моїх батьків. Поки що до мене на постійне проживання вони не спішать, а я й не наполягаю. Це має бути їх вибір.
Кожного року, відзначаючи річницю нашої зустрічі, я прикрашаю залу «ліхтариками Джека» на згадку про той незабутній Геловін.
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Геловінська історія, Ніка Цвітан», після закриття браузера.