Bogdana reider - Політ Фенкса , Bogdana reider

 

Після цього вони лежали поруч, обіймаючи одне одного і насолоджуючись моментом. Лія відчула, як її тіло наповнюється теплом і щастям, її серце було сповнене любові та вдячності.

 

— Дякую тобі, — прошепотіла вона, дивлячись в очі Геліосу. — Це було неймовірно.

 

— Дякую тобі, — відповів він, ніжно гладячи її по щічці. — Ти зробила цей момент особливим.

 

Вони лежали поруч, обіймаючи одне одного і насолоджуючись моментом. Їхні серця билися в унісон, їхні душі злилися в єдине ціле. Вони знали, що попереду їх чекають нові пригоди та випробування, але зараз вони були разом, і це було найголовніше.

 

Наступного ранку, коли перші промені сонця проникли крізь вікна старого будинку, Лія і Геліос прокинулися відчуваючи теплоту один одного. Їхня ніч була сповнена не тільки пристрасті, але й нової надії на розгадку таємниць, які їх оточували.

 

— Нам потрібно продовжити наше розслідування, — сказав Геліос, обіймаючи Лію. — Ми не можемо залишати ці зникнення без уваги.

 

Лія кивнула, погоджуючись. Вона відчула, що їхня ніч разом зміцнила її рішучість допомогти місту і знайти відповіді на запитання, які мучили її.

 

— Я думаю, що ми повинні повернутися до бібліотеки та знайти більше інформації про темні фігури та магічні явища, — запропонувала вона.

 

Геліос погодився, і вони зібрали свої речі, готуючись до нового дня. Вони вирішили йти разом, тримаючись за руки, відчуваючи підтримку один одного.

 

Коли вони увійшли до бібліотеки, Лія одразу рушила до архівів, де зберігалися старі книги та манускрипти. Вона знала, що там можуть зберігатися ключі до розгадки їхньої таємниці.

 

— Я знайшла дещо цікаве, — сказала Лія, показуючи Геліосу старовинну книгу. — Тут описуються стародавні ритуали та темні магічні фігури, які можуть бути причетні до зникнень.

 

Геліос уважно прочитав текст, намагаючись зрозуміти, як це може бути пов'язано з їхньою ситуацією.

 

— Тут сказано про древнє закляття, яке може викрадати душі талановитих людей і використовувати їхню енергію для темних цілей, — сказав він. — Це може бути те, що ми шукаємо.

 

Лія задумалася, намагаючись зібрати всі шматочки пазла разом.

 

— Можливо, ця темна фігура використовує закляття для викрадення душ музикантів і художників, щоб збільшити свою силу, — припустила вона.

 

— Це пояснює, чому всі зниклі люди були талановитими, — додав Геліос. — Нам потрібно знайти спосіб зупинити це закляття і звільнити їхні душі.

 

Лія кивнула, погоджуючись.

 

— Але як ми можемо це зробити? — запитала вона, дивлячись на Геліоса.

 

— Ми повинні знайти місце, де виконується закляття, — відповів він. — І знищити джерело темної магії.

 

Вони вирішили продовжити свої дослідження і знайти підказки, які могли б вказати на місце проведення ритуалу. Лія переглядала старі карти міста, шукаючи місця, які могли б бути пов'язані з темною магією.

 

— Ось, — сказала вона, вказуючи на одну з карт. — Тут є старий занедбаний маєток на околиці міста. Це місце завжди було оточене таємницями та легендами про темні ритуали.

 

Геліос оглянув карту і кивнув.

 

— Це може бути те, що ми шукаємо, — сказав він. — Ми повинні вирушити туди та дослідити це місце.

 

Лія і Геліос зібралися і вирушили до старого маєтку, готові до нових викликів і небезпек. Вони знали, що їх чекає нелегка дорога, але їхні серця билися в унісон, сповнені рішучості та надії.

 

Коли вони підійшли до маєтку, відчули холодний вітер, який пронизував їх до кісток. Місце було оточене густими деревами, які створювали майже непроглядну темряву.

 

— Будь обережна, — прошепотів Геліос, тримаючи Лію за руку. — Місце може бути небезпечним.

 

Вони увійшли всередину, їхні кроки луною розносилися по порожніх кімнатах. Всередині було темно і тихо, тільки де-не-де можна було почути шепіт вітру.

 

— Дивись, — сказала Лія, вказуючи на старий вівтар у центрі кімнати. — Це може бути місце проведення ритуалу.

 

Геліос уважно оглянув вівтар, намагаючись знайти будь-які підказки або сліди магії.

 

— Тут залишилися сліди темної енергії, — сказав він. — Ми на правильному шляху.

 

Раптом вони почули крик, який лунав з глибини маєтку. Лія і Геліос обмінялися тривожними поглядами та кинулися на звук. Вони пробігли через кілька кімнат, поки не опинилися перед дверима, з яких лунав крик.

 

— Готова? — запитав Геліос, готуючись відчинити двері.

 

Лія кивнула, її серце билося швидше від адреналіну.

 

Вони відчинили двері та побачили темну фігуру, яка стояла над вівтар, тримаючи в руках магічний артефакт. Навколо вівтар лежали зниклі люди, їхні обличчя були сповнені болю і страждання.

 

— Зупинися! — вигукнув Геліос, кидаючись вперед.

 

Темна фігура повернулася до них, її очі блищали холодним світлом.

 

— Ви не зможете мене зупинити, — прошипіла вона, піднімаючи артефакт.

 

Лія і Геліос кинулися на фігуру, намагаючись зірвати ритуал. Вони відчували, як темна енергія оточує їх, намагаючись зламати їхню волю.

 

— Тримайся, — прошепотів Геліос, обіймаючи Лію. — Ми зможемо це зробити разом.

 

Вони зосередили всю свою силу і магію, намагаючись знищити артефакт. Темна фігура боролася з ними, але їхня рішучість була сильнішою.

 

Зрештою, артефакт зламався, і темна енергія розсіялася. Люди на вівтар почали приходити до тями, їхні обличчя знову набули кольору.

 

— Ми зробили це, — прошепотіла Лія, обіймаючи Геліоса. — Ми врятували їх.

Тиждень по тому 

Лія якраз  одягалась в універ коли замітила на ліжку знайомого фенікса  добре що вона живе окремо від батьків   Світло і на ліжку сидів Геліос