Bogdana reider - Політ Фенкса , Bogdana reider

 

— Ти серйозно? — запитала вона. — Ти дійсно можеш це зробити?

 

Геліос кивнув.

 

— Так, я можу. Але нам потрібно знайти безпечне місце і час, щоб це зробити.

 

Лія задумалась, а потім сказала:

 

— У мене є місце. Це старий будинок на околиці міста, де ніхто не заважає. Ми можемо піти туди сьогодні ввечері.

 

Геліос погодився, і вони домовилися зустрітися біля будинку після заходу сонця. Вони розуміли, що їх чекає небезпечна і важка ніч, але були готові до цього. Їхні серця билися в унісон, наповнені рішучістю розгадати таємницю і, можливо, відкрити для себе нові почуття.

 

Коли вечірні сутінки покрили місто, вони зустрілися біля старого будинку. Лія відчинила двері, і вони увійшли всередину. Атмосфера була наповнена таємницею та очікуванням. Вони сіли на підлогу у вітальні, де Лія запалила свічки, створюючи м'яке, заспокійливе світло.

 

— Готова? — запитав Геліос, дивлячись Лії прямо в очі.

 

— Так, — відповіла вона, її голос тремтів від хвилювання і страху.

 

Геліос взяв її руки у свої та закрив очі, зосереджуючи свою енергію. Він почав шепотіти древні слова, викликаючи магічні сили, які могли б занурити їх у світ снів. Лія відчула, як її свідомість повільно віддаляється, і вона занурюється у темряву.

 

Вони опинилися у світі снів, де все було наповнене магією і таємницею. Лія побачила знайомі обличчя зниклих людей, які грали музику і малювали картини. Але найголовніше, вона побачила темну фігуру, яка спостерігала за ними з тіні.

 

Геліос крокував поруч з нею, відчуваючи напругу і небезпеку. Вони підійшли ближче до фігури, намагаючись розгледіти її обличчя. Фігура раптом повернулася до них, і вони побачили її очі — холодні, бездушні очі, наповнені темною енергією.

 

— Хто ти? — сміливо запитала Лія, її голос лунав у порожнечі.

 

Фігура посміхнулася, і їх охопив холодний жах.

Геліос із зусиллям витягнув Лію зі сну, їхні серця билися швидше від пережитого жаху. Вони відкрили очі в реальному світі, де їхні тіла були мокрими від поту, а світло свічок все ще м'яко грало на стінах старого будинку.

 

— Це було неймовірно, — прошепотіла Лія, намагаючись упоратися з пережитими емоціями. — Я ніколи не думала, що мої сни можуть бути настільки реальними.

 

Геліос кивнув, все ще відчуваючи холод темної фігури.

 

— Ти впоралася чудово, — сказав він, намагаючись заспокоїти її. — Але ми повинні бути обережними. Ця фігура сповнена темної енергії, і вона може бути дуже небезпечною.

 

Лія зітхнула, намагаючись зібрати свої думки.

 

— Ми повинні дізнатися більше про цю темну фігуру, — сказала вона. — Можливо, в архівах бібліотеки є якісь згадки про подібні явища.

 

Геліос погодився, і вони вирішили повернутися до бібліотеки наступного дня, щоб продовжити свої дослідження. Але зараз їм потрібно було відпочити та відновити свої сили.

 

— Ти можеш залишитися тут на ніч, — запропонувала Лія. — Це безпечне місце.

---Ей, а ти куди 

----Додому доки Марк і Габріель трупу розшуку  не вислали 

--У тебе тільки брати 

--  Ні е ще батьки 

-- Знаєш за вікном вже пізно  і напевно ти нікуди не підеш так що ти залишишся тут, а завтра я тебе доставлю прямо у твою кімнату .

--Добре .Лія принесла ковдри та подушки, створюючи комфортне місце для відпочинку. Коли вони лягли їх облич опинилися дуже близько ---А як ти виглядаєш як Фенікс .Чоловік усміхнувся зосередився і став феніксом .---Воу .Лія провела рукою по пір'ячку  Геліоса той підставляв  пір'ячко під ласку дівочої руки .Потім став знову чоловіком 

--Тепер моя черга  тебе пестити він навис над нею .

Геліос посміхнувся, його очі блищали від ніжності та бажання. Він знову нахилився до Лії, його губи знайшли її вуста, і вони загубилися в довгому, пристрасному поцілунку. Його руки ніжно ковзнули по її тілу, досліджуючи кожну вигин, кожен сантиметр її шкіри, даруючи їй хвилі насолоди.

 

Він повільно спустився нижче, залишаючи ніжні поцілунки на її шиї, плечах і грудях. Лія відчула, як її тіло напружується від збудження, її стогони ставали все гучнішими. Геліос продовжував пестити її, досліджуючи її тіло своїми губами та руками, даруючи їй незабутні відчуття.

 

Його дотики були ніжними, але водночас сповненими пристрасті. Він знайшов кожну чутливу точку на її тілі, змушуючи її тремтіти від задоволення. Лія відчула, як її тіло наповнюється теплом і хвилями насолоди, її дихання ставало все більш нерівним.

 

Геліос зупинився на мить, підняв голову і подивився їй в очі. Його погляд був сповнений ніжністю і бажанням.

 

— Ти неймовірна, — прошепотів він. — Я хочу, щоб ти відчула всю мою любов і пристрасть.

 

Лія усміхнулася, її очі блищали від задоволення і щастя.

 

— Ти теж неймовірний, — відповіла вона. — Продовжуй, прошу.

 

Геліос знову нахилився до неї, його губи знайшли її вуста. Вони загубилися у своїх відчуттях, їхні тіла рухалися в унісон, створюючи гармонію, яка перепліталася з магією їхнього світу.

 

Лія відчула, як її тіло наповнюється хвилями насолоди, її стогони ставали все гучнішими, а дихання — все не рівнішим. Геліос продовжував пестити її, його руки та губи знаходили найчутливіші місця на її тілі, змушуючи її тремтіти від насолоди.

 

Вони загубилися у своїх відчуттях, насолоджуючись кожним моментом, кожним дотиком. Лія відчула, як її тіло наповнюється теплом і хвилями насолоди, її стогони ставали все гучнішими, а дихання — все не рівнішим.

 

Коли вони досягли піку насолоди, Лія відчула, як її тіло наповнюється хвилями тепла і задоволення. Вона відчула, як її серце б'ється в унісон з серцем Геліоса, їхні душі зливаються в єдине ціле.