Марія Захарчук - Селіна: Пробудження Лунарії, Марія Захарчук

Щоб знайти шлях до Лісу Ельдор, Селіна використала один з артефактів, які їй передала фея. Цей артефакт був спеціальною картою, яка вказувала на приховані стежки та проходи через ліс. Вона також скористалася магічним компасом, який вказував напрямок до Лісу Ельдор.
По дорозі до Лісу Ельдор, Селіна потрапила до Туманного Лісу. Це була ділянка лісу, де густий туман ускладнював видимість і сприяв появі магічних ілюзій. Щоб впоратися з цим, вона використовувала чарівний ліхтар, що розганяв туман і допомагав знаходити правильний шлях.Ліхтар має витончену, округлу форму з міцного металу, схожого на срібло, з вкрапленнями дорогоцінних каменів. Він був вкритий рунами, які активували магічні властивості.  Всередині ліхтаря знаходиться магічний кристал, який випромінює тепле, м’яке світло. Це світло розганяє туман і допомагає розрізняти навколишні предмети навіть у темряві. Ліхтар нарешті зміг розсіяти останні ілюзії і принцеса змогла йти спокійно не боячись збитися зі шляху.
Селіна йшла через густий ліс, коли раптом з’явилася неочікувана, м'яка світла пелена туману. В центрі цієї пелени стояв Лісовий Дух. Лісовий дух виглядав як ефемерний, напівпрозорий створіння з витонченими рогами, вкритими мохом, та довгим зеленим волоссям, яке спадало до землі, схожим на ліану. Його очі світяться м’яким світлом, як ліхтарі вночі.
-Вітаю, мандрівнице. Чого ти шукаєш у нашому лісі, де тіні говорять мовою шепоту, а древні дерева охороняють свої таємниці?
-Я шукаю шлях до Лісу Ельдор. Мені потрібно знайти магічний артефакт, щоб допомогти своєму королівству.
-Ліс Ельдор не легко знайти, адже лише ті, хто з чистим серцем і відвагою, можуть дістатися до його воріт. Я можу допомогти тобі, але спочатку ти повинна відповісти на кілька моїх питань.
-Що для тебе важливіше: сила чи мудрість? Яка з цих якостей допоможе тобі досягти мети?
-Мудрість важливіша за силу, бо вона допоможе розв’язувати проблеми і приймати правильні рішення. Сила може бути небезпечна, якщо її неправильно використовувати.
-Які три якості ти вважаєш необхідними для справжнього лідера, і чому вони важливі для тебе?
-Справжньому лідерові потрібні співчуття, рішучість і чесність. Співчуття дозволяє розуміти потреби інших, рішучість допомагає діяти навіть у важкі часи, а чесність створює довіру серед підлеглих.
-Як ти плануєш використовувати артефакт, що ти шукаєш, щоб допомогти своєму королівству? Яка мета твого походу?
-Я шукаю артефакт, щоб захистити своє королівство від зла, що загрожує йому. Моя мета — відновити мир і безпеку для моїх людей.
-Що ти готова пожертвувати заради успіху твоєї місії? Яке буде твоє найбільше випробування?
-Я готова пожертвувати своїми особистими інтересами і комфортом, якщо це необхідно для досягнення мети. Найбільше випробування — це мої страхи і сумніви, які можуть заважати вірити в себе і свої сили.
Селіна відповіла на питання чесно і з відвертістю, що дозволило Лісовому Духу зрозуміти її наміри і допомогти знайти правильний шлях до Лісу Ельдор. 
- За чесність твою і відвертість, я дам тобі три підказки. Перша - вічно змінюється день, і тільки під світлом місяця, ти побачиш, де тріщини в стіні і скільки кроків вперед ти повинна зробити. Пам’ятай, що шлях до Лісу Ельдор вказується лише на північ від старого дуба. 
Друга - слухай голоси вітру. Вони розкажуть тобі про місця, де земля має особливе відчуття, ніби виблискує вночі. Це буде сигналом, що ти на правильному шляху.
І третя, остання підказка - Відстежуй знак, що складається з трьох частин: перший знак — це світло в небі, другий — зелені гілки, що утворюють двері, а третій — це звук води, що тече.
Лісовий Дух направив Селіну до великого дуба, що мав спеціальний знак на корі. Він допоміг їй знайти шлях, використовуючи світло місяця, що відбивалося від ліхтаря.
Селіна подякувала Лісовому Духу, і він зник у тумані, залишаючи за собою лише легкий запах сосни і вітру. Селіна, сподіваючись, що ці підказки допоможуть їй знайти дорогу, продовжила свій шлях до Лісу Ельдор.
Селіна знала, що отримані підказки були важливими для її подальшого успіху. 
Через годину вона підійшла до печери, через яку був шлях до Лісу Ельдор, інших доріг, які були б більш безпечними, принцеса не знайшла. Незважаючи ні на що, все-таки вирішила зайти до темної печери, яка пізніше виявилася не такою і страшною. Під час подорожі вона зауважила, що денне світло змінюється і створює різні тіні на стінах печери. Спочатку це збивало її з пантелику, але потім вона згадала про слова лісового духа про зміну світла.

В одну з ночей, коли місяць був яскраво освітлений, Селіна помітила, що під його світлом тріщини в стіні печери стали більш помітними. Тріщини, які вдень були приховані в тіні, стали виразними і чіткими. Селіна уважно стежила за тріщинами та підраховувала кроки, щоб не натрапити на пастки, які могли бути приховані від погляду.

Завдяки місячному світлу вона змогла знайти правильний шлях, уникаючи небезпечних ділянок печери. Вона не лише стежила за тріщинами, але й використовувала світло для розпізнавання важливих знаків і орієнтирів, які допомогли їй безпечно просунутися далі. Ці знаки були особливо корисні, коли їй потрібно було вибрати між кількома шляхами в печері.

Підрахунок кроків був важливий, оскільки точність допомагала уникнути пасток і правильно вибрати напрямок. Кожен крок був важливим, і Селіна зосереджено слідкувала за шляхом, перевіряючи, чи йде вона в правильному напрямку.
Після того як Селіна пройшла велику частину печери, вона помітила, що вітер почав змінюватися — то посилювався, то зменшувався. Вона зрозуміла, що це не випадковість, а частина підказки. Вітер видавав різні звуки в залежності від напрямку і сили, що вказувало на наявність особливих місць у печері.
Вдень вітри не були так помітні, але під світлом місяця, яке проникало крізь невеликі щілини в печері, звуки ставали чіткішими. Селіна слухала, як вітер шепоче і створює особливі мелодії в певних точках. Ці звуки вказували їй на області, де земля мала особливе відчуття, як-то виблискувала або виглядала інакше.Підказка про те, що земля виблискує вночі, виявилася дуже корисною. Під місячним світлом Селіна побачила, що деякі частини землі в печері дійсно випромінюють слабкий, магічний блиск. Вона зрозуміла, що ці місця були вірними орієнтирами і повинна слідувати за ними.Селіна слідувала за вітровими сигналами і блискучими ділянками землі, які з’являлися під світлом місяця. Це дозволило їй уникнути небезпечних пасток і знайти правильний шлях через печеру до Лісу Ельдор.
І ось печера позаду, їй залишився маленький відрізок і ще одна підказка, яка наблизить до цілі.