Крістіна Жиглата - Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата

Так вона сказала.

Потім слідує клятва... Аврора клянеться говорити тільки правду і бути чесною на суді...

А для мене все ніби у тумані… Вже не вірю. Так байдуже та сухо.

Одна мить і ось уже прокурор ставить перші свої запитання, половину з яких, я пропускаю повз вуха… Настільки був вражений.

Коли справа доходить до суті справи і слідує потрібне питання, я знову повертаюся в реальність.

- Значить, підозрюваний ударив потерпілого і той упав, знепритомнівши? – підбиває підсумки прокурор.

- Так, - відповідає Аврора, судорожно ковтаючи.

- У підозрюваного була з собою зброя? - слідує друге питання.

Висне тривала пауза, а через кілька секунд дівчина насилу видавлює:

- Так! - З очей Аврори потоком починають бігти сльози. Дихання частішає, стає важким, глибоким… Але вона продовжує говорити: – Пістолет…, - додає тремтячим голосом, і я знову наближаюся до лозини ґрат, обхоплюю їх руками і з силою смикаю.

- Це ж брехня, Ав! Навіщо ти це кажеш?! – кричу. Молоток судді знову обрушується на стіл.

- Тиша в залі суду!

- Ав, скажи правду! – не здавався я.

Вона мовчить і плаче.

Молоток продовжує бити. Тук-тук-тук…

- Тиша в залі суду! - крик. Але мені вже однаково.

Мою грудну клітку розпирає від болю.

- Поглянь на мене! – просив я.

- Ваша честь, свідок боїться! – подає голос прокурор. - Прошу вивести підозрюваного із зали суду та завершити слухання без його присутності!

Суддя відразу дає згоду, оскільки мені вже рве дах.

Я вже розумію, що весь цей суд – фарс, і тут немає жодної людини, якій не заплатили… Сьогодні мені мали винести вирок, і у мене немає жодного доказу того, що я невинний, тому мене просто криє… Від розпачу і злості. Сьогодні я втратив все…

- Ав, подивись на мене! - Кричав я, з якоюсь люттю відбиваючись від цілого конвою, який до мене приставили. Покидьки намагалися надіти на мене наручники і відвести геть. - Ав!!! - повторював її ім'я, наче звір, відбиваючись від стражників. Їх було шестеро в моїй клітці, і я майже всіх їх уклав, але потім мені по ребрах ударила  дубинка... Різкий біль, пронизав тулуб. Я втратив рівновагу і впав на підлогу, мене відразу скрутили і різко підняли на ноги. Я продовжував дивитись на дівчину, яка вже голосно плакала. - Ав, скажи їм правду! – не вгамувався, знову намагаючись вирватися з рук стражників. – Навіщо ти брешеш? Подивися, блядь, на мене! - гарчу.

Вона здригається, злякано моргає і кидає на мене, короткий погляд… Погляд сповнений порожнечі та байдужості…

Мені так здавалося.

Після чого вона накриває обличчя долонями і відвертається від мене, щоб розірвати наш зоровий контакт, сховатись від мого похмурого, сердитого погляду. Але потрібних слів вона так і не каже. Не визнає свою брехню... Не виправдовує мене.

Я розумію, що це кінець... Вона вже не за мене, а проти. У моїх грудях якось різко стає порожньо... Тільки серце болить... Але це вже не важливо. Я продовжую дихати і житиму, заради одного моменту… Щоб одного разу звільнитися з ув'язнення, знайти зрадницю і покарати…

Машинально я смикаю плечем, штовхаю одного охоронця, він падає... Я вириваюся і ніби на автопілоті йду до Аврори... Хотів задушити її, убити... За зраду і обман. Але на півдорозі мене зупиняють інші стражники. Я знову на підлозі, ніс та губа розбита, у роті кров…

- Ярий не треба! – чую голос Вадима. – Заспокойся…

Але я не міг впоратися з сказом і болем у грудях, що виникло в мені... Перед очима ніби пелена, а в голові аврал... ВОНА мене обдурила і зрадила!

Поки мене знову скручують на підлозі, і намагаються міцніше вхопити, щоб я більше не зміг вирватися, я піднімаю голову і дивлюся на Аврору. Наші погляди зустрічаються… Її зляканий, мій – холодний та похмурий. На моїх губах мимоволі з'явилася посмішка… Жорстока та саркастична.

- Я вийду, Ав і тоді ти відповіси за брехню та зраду! - прогарчав, спльовуючи на підлогу кров. – Скоро… Дуже скоро… Чекай і бійся, я буду поряд!

 

 

Любі мої, дякую за увагу! Передісторія роману Ав і Ярого завершена, наступна частина  буде називатись «(не)Бійся, я поряд», книгу додам трішки пізніш, а поки запрошую вас в наступну новинку: «Всього одна ніч, щоб отримати щастя…», (роман буде коротким та безкоштовним! Однотомник!). Книга вже на сайті Букнет!

Обкладинка до продовження історії Ав та Ярого:

 

 

 

 

Кінець

З цією книгою читають Короткий любовний роман 414972 Малюк на мільйон Тая Смоленська, Ая Кучер 1857933 Сучасний любовний роман 417208 Заміж у покарання Марія Акулова 404170 Сучасний любовний роман 418876 Скандальний роман з колишнім чоловіком Аріна Вільде, Марія Акулова 231044 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно