Крістіна Жиглата - Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ярий
Через два тижні…
За день до суду.
- Справи погані, друже… Здається ти комусь дуже завадив, - почав Вадим, нервово підкурюючи сигарету. – Віктора вбили… Сьогодні вранці його тіло знайшли в ліжку готелю.
– Що? Якого хріну?
Віктор – мій адвокат. Єдина людина, якій я довіряв, і яка могла витягнути мене з будь-якої жахливої колотнечі.
Те, що мене підставили, я давно зрозумів... Ще першого дня. Але було вже запізно. Стало пізно в той момент, коли я вдарив покидька у парку.
Це була провокація.
Від одного удару по фізіономії не вмирають… Але той, кого я вирубив, чарівним чином помер у лікарні від вогнепального.
У мене були докази моєї невинності, були відео з парку і я мав свідка, Аврору… Але за день до суду, все пішло проти мене.
Усі докази моєї невинності без сліду зникли, мій адвокат мертвий, а Аврора… Моя дівчинка не виходить на зв'язок і відверто уникає спілкування з Вадимом, який був єдиною людиною, яка намагається допомогти мені.
- Папка з необхідними документами та інформація щодо твоєї справи – зникли. Ми програємо, Ярий, – якось приречено каже Вадим.
- А Ав? Ти поговорив із нею? - Запитую з надією.
Я не бачив свою дівчинку вже два тижні. Вадим казав, що вона божеволіла від переживання за мене, хотіла побачитися, рвалася до мене, але я не дозволив. Не хотів, щоб вона бачила мене за ґратами. А потім… Щось пішло не так. Ав почала уникати Вадима і більше не виходила на зв'язок. Звісно, мене почало турбувати це.
- Ярий… тобі треба забути про неї. Твоя Ав ... Вона просто чергова брехлива сучка, - раптом каже Вадим, і я хапаю його за комір...
Якого хріну!
- Закрий свій рот і не смій так казати про неї! - гарчу.
- Я кажу те, що знаю... Твоя Ав, більше не на нашому боці... Завтра вона даватиме свідчення проти тебе!
Ні! Ні! Ні!
- Цього не може бути, - говорю безпристрасним голосом, відпускаючи комір друга. - Вона не могла... Ти щось наплутав..., - Не вірив я, приступивши нервово ходити по камері.
Вадим якось сумно посміхнувся і знову підкурив ще одну сигарету.
- Якби… Я перевірив усе, п'ять разів. Аврора на боці звинувачення!
Ця інформація, схожа на вибух мозку для мене... Ще недавно вона говорила, що любить... Так пристрасно обіймала, цілувала, переживала... А тепер... Що тепер? Чому?
Я не вірив у це… Не вірив до останнього…
Вона не могла...
Не могла…
Ніколи!
***
День суду.
Судове засідання тривало вже півтори години. Аврори в залі не було, її викликали вже під кінець, як останнього свідка у справі… Останнього свідка, який міг допомогти мені, спростувати всі звинувачення, які зараз були проти мене. Мені загрожувало п'ятнадцять років в'язниці.
Хтось дуже добре постарався.
Все було проти мене.
Аврора заходить до зали засідання, ніби на певному автопілоті, з байдужим виразом обличчя. Її очі почервонілі від сліз, губи покусані і припухли, руки тремтять... На ній просте, чорне і строге плаття, волосся зібране в тугий хвіст, на обличчі ні грама косметики...
Вона проходить до потрібного місця, потупивши погляд в одну точку, так жодного разу не глянувши на мене.
Я бачу її і не можу стримати пориву… Припадаю всім тілом до лозин клітки, в якій мене утримували як найнебезпечнішого злочинця. Мої руку до болю стискають залізні прути, серце прискорює ритм до неймовірної швидкості... Я не бачив її два тижні і чекав від неї хоча б одного погляду... Але вона не подивилася в мій бік. Вона ніби мене не бачила. Ігнорувала.
І я не стримався, порушив порядок у суді та покликав її:
- Ав…
Тяжкий молоток судді з гуркотом обрушився на стіл, змусивши Аврору здригнутися і вперше моргнути. На її очах виступили сльози, але вона швидко їх придушила.
Якого хера відбувається?
- Тиша в залі суду!
Всі замовкли, я завмер, уперши немигаючий погляд на свою дівчинку.
Все було не так… Я вже знав, що з Авророю щось не так… Вона просто не могла вдавати, грати, не любити мене, після того як так відповідала…
- Свідок, представтеся, - вимовляє суддя, і Аврора починає говорити.
Вона називає своє ім'я, прізвище, по батькові, рік народження та де вчилася. Потім вона говорить про те, де і як ми познайомилися, хто я для неї… Друг…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата», після закриття браузера.
