Fill - Артефакт Провідника, Fill

Розділ 34. Третій — Ларс

Ранок почався, як завжди, з хаосу. Але цього разу до нього додався ще один елемент, який Ноель не міг передбачити.

Завітав третій Ларс.

— Ларс! — радісно вигукнув Сильва, коли чоловік увійшов до кімнати. — Давненько не бачилися!

Ноель, який якраз сидів і намагався позбутися нічного безладу у своїх думках, обернувся до незнайомця. Це був чоловік середнього зросту, з чіткими рисами обличчя, темним волоссям і втомленими очима. Він без жодного здивування йшов до Сильви, як ніби був частиною звичної картини.

Але Ноель не міг зрозуміти, хто це.

— Ти хто? — не втримався він.

Сильва, побачивши, що його друг спантеличений, з усмішкою звернувся до нього:

— О, це Ларс, карапузе! Ви ж вже зустрічались, правда?

— К-ку-ку… — Ноель нахмурився, намагаючись згадати.

Сильва помітно посміхнувся:

— Ти що, дійсно не пам'ятаєш? Ви з ним навіть в таверні зустрічалися.

Ноель вражено дивився на нього, запитально піднявши брову.

— Де? — запитав він, не розуміючи.

— У таверні, карапузе! Той, хто давав нам карту! — пояснив Сильва, підійшовши до Ларса і несподівано натягнувши йому капюшон на голову, покриваючи частину обличчя.

Ноель застиг. Карта? Таверна? Довго він намагався зрозуміти, про що йде мова, і раптом спалахнуло в його голові: це був той самий хлопець! Той самий, хто так безтурботно передав їм карту і, здавалося б, не мав жодного відношення до цієї подорожі.

Але тепер він стояв тут, поруч, і виявлявся частиною цієї безглуздої події.

Ноель розсміявся з полегшенням.

— Оооооо, це ти! — вигукнув він, нарешті збагнувши. — Ти той самий пацан з таверни! Той, хто карту нам дав!

Ларс відкинув капюшон, оголивши обличчя.

— Вірно, — підтвердив він із посмішкою. — Я ж казав, що не так давно ми знайомі!

Ноель не зміг стримати подив.

— Чому ти не сказав одразу?! Чому все це так… складно?

— Я ж не винен, що ти пам'ятаєш мене тільки після того, як Сильва надів на мене капюшон! — Ларс посміхнувся і злегка покрутив головою. — Але не переживай, Ноель, всі ці таємниці — частина нашого плану.

Ноель був приголомшений.

— Ви двоє, — промовив він з обуренням, — все це було сплановано? Ви не збираєтесь зупинятися?

Сильва та Ларс лише посміхнулися йому у відповідь.

— Звісно, карапузе, — сказав Сильва, підморгнувши. — Ти все ще не зрозумів, що для тебе це тільки початок?

Ноель важко зітхнув, відчуваючи, як все, що відбувалося, ставало ще більш абсурдним. Він майже не здивувався, коли почув від Сильви:

— Три артефакти в нас. Тепер можемо зробити ще крок уперед!

Але у Ноеля була лише одна думка.

Йому кінець. ЗНОВУ?

Щоденник Ноеля

День виживання №?. Що за день?!

Я ледве змирився з тим, що я лялька з цієї операції абсурду. І ось тут приходить Цей Ларс. Здавалось би, нічого такого, він мене по ім’ю називає! (Як же він за цим скучив. . .) Я йому навіть руку потиснув, і це не здавалося таким страшним. Але тепер мене не покидає відчуття, що моє життя перетвориться на хаос в квадраті. Не знаю чому, але мене не покидає думка, що цей Ларс такий же божевільний, як і Сильва! Або навіть гірше.

Цей "план" — одне велике випробування для моєї психіки. Усі ці артефакти, загадки, таємниці, і ось ще цей Ларс. Здається, він і є частиною того самого безумства, яке оточує мене на кожному кроці.

Чи зможу я витримати?

Висновок:

Моя реальність — це абсурд. Я не маю жодного контролю над тим, що відбувається навколо, і це навіть не виглядає на мій вигляд. Я просто йду по потоку і намагаюся не зійти з розуму.

Сильва і Ларс — не просто божевільні, вони, здається, мають свій план, який я не розумію і, можливо, не хочу розуміти. Чи варто це випитувати?

Ларс — мені треба зрозуміти, хто він. Але є одне велике "але" — тепер я боюся, що він тільки додає хаосу в усе це безумство.

Не зупинятися. Ось єдине, що я точно знаю. Якщо зупинюся — все це може перетворитися на повний кошмар. Ще більше, ніж вже є.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍