Вподобайка - Містичні історії, Вподобайка

У старому приморському місті на півночі жила група досвідчених шукачів скарбів, які вирішили розкрити таємницю, що передавалася з покоління в покоління. Йшлося про скарб капітана Тімура Дрейка, відомого морського розбійника, який зник століття тому разом зі своїм кораблем і незліченними багатствами. За легендою, капітан Дрейк не лише награбував сотні суден, а й уклав угоду з чорною силою, яка дозволила йому зберігати свої скарби в недосяжних місцях, прихованих від людських очей.

Легенда свідчила, що капітан залишив кілька загадкових ключів, щоб знайти свій скарб. Але всі, хто намагався розкрити його таємницю, зникали безслідно. У старовинній книзі, знайденій на місцевому ринку, капітан залишив загадку, яка натякала на те, де міг бути схований скарб. І ось, п’ятеро друзів — Артем, Ніна, Юрій, Марія та Олег — вирішили відправитися на пошуки цього скарбу.

Перший слід привів їх до покинутого маяка на півострові, що стримів над бурхливим морем. Вночі маяк виглядав похмуро — його величезна тінь наче охоплювала все навколо, а поодинокі звуки хвиль відбивалися від скель. Коли вони увійшли всередину, відчули сильний запах вогкості та цвілі, а сходи, що вели нагору, скрипіли так, ніби протестували проти їхньої присутності.

Піднявшись на верхній поверх, вони знайшли таємничий напис, викарбуваний на стіні: "Ті, хто шукає багатства, знайдуть смерть". Артем вирішив, що це чергове застереження від капітана, і закликав друзів іти далі. Та раптом на стіні з'явилися дивні символи, що засяяли блідим, моторошним світлом, вказуючи на потаємний люк у підлозі. Відчинивши його, вони побачили старий щоденник капітана Дрейка.

Щоденник містив карту, що вказувала на далекі, відлюдні острови, де, як припускали, був захований скарб. Друзі зібрали обладнання, взяли невеликий човен і вирушили до острова, сподіваючись знайти багатство капітана. Але чим ближче вони підпливали до острова, тим більше відчували тривогу. Повітря ставало важчим, а небо затягувалося хмарами. Здавалося, що щось велике й невидиме тисне на них, застерігаючи від продовження шляху.

На острові вони виявили дивні сліди — старі кістки, розкидані по пляжу, і напівзатонулі уламки кораблів. Нарешті вони знайшли вхід у печеру, яка була схована між скелями. Всередині панувала темрява, і лише слабке світло ліхтариків виривало з пітьми стародавні малюнки на стінах, що зображали капітана Дрейка в оточенні тіней.

Йдучи далі, вони натрапили на величезну залу з кам'яним постаментом, на якому стояла скриня. Скриня була великою, оббитою залізом, і виглядала так, ніби не відкривалася століттями. Марія збуджено кинулася до скрині, але коли вона торкнулася її, повітря наповнилося жахливим холодом. Друзі відчули, що щось наче невидиме торкнулося їх.

Скриня відкрилася сама, і в ту ж мить ліхтарики згасли. У темряві пролунав голос, глибокий і крижаний, який здавалося, виходив із самих надр землі: "Ніхто не зможе забрати моє багатство. Воно прокляте, як і ті, хто шукає його".

Світло повернулося, і вони побачили, що стоять у порожній залі. Скриня зникла, але кожен з них тримав у руках невеликий золотий амулет, що з'явився наче з повітря. Амулети виглядали як звичайне золото, але з часом вони зрозуміли, що насправді вони не є дарунком. З першого ж дня після повернення додому друзі почали помічати дивні речі. Всі вони почувалися хворими, їхні сни були переповнені видіннями капітана Дрейка і його корабля, загубленого у вічному штормі.

Невдовзі Артем почав бачити тіні, що слідували за ним. Ніна чула вночі дивні шепоти, що викликали холод по спині. Юрій помітив, що амулет постійно нагрівається, а його рука почала вкриватися дивними опіками. Олег і Марія, намагаючись позбутися прокляття, кинули свої амулети в море, але наступного ранку вони знову з'явилися в їхніх кімнатах.

Згодом кожен з них почав помічати, що їхні обличчя змінюються: шкіра ставала блідішою, а очі — темнішими. І через кілька тижнів їх почали охоплювати дивні хвороби, від яких медицина була безсилою. Відтоді кожен, хто коли-небудь намагався знайти скарби капітана Дрейка, залишався навіки проклятим. І тепер їхні душі поповнили армію тіней, що охороняють багатства капітана, щоб ніхто інший не зміг забрати їх собі.

Так скарб капітана Дрейка, похований у темних печерах таємничого острова, і досі чекає своїх нових шукачів. Але кожен, хто відважиться шукати його, повинен знати, що там, серед тіней, чекає незворотна втрата не тільки життя, а й самої душі.