Джуні Салем - Ельф знахарці не товариш. Або квест з сюрпризом, Джуні Салем

-А я думала, це ти поясниш мені все, Кетра! - вона складає руки на грудях. - У нас зникла дракониця і я тільки що дізналася, що її вкрав дехто мілорд Сільварант разом зі знахаркою, яку тут бачать вперше. 

-Вкрали?! 

Не встигаю підібрати слова для гідної відповіді, бо таких звинувачень я точно не чекала. Може ця парочка розібралася б спочатку між собою? Ельфійка, мабуть, теж вміє читати думки, або відповідь досить красномовно написана в мене на обличчі, бо її обурення та гнів раптово зникають після нашої мовчазної розмови. Натомість бачу, як в красуні опускаються руки і вона шепоче щось схоже на дуже культурну французьку лайку.

-Ну звичайно! Як я не подумала про це з самого початку, то він знову взявся за старе! - вона підходить до мене ближче і дивиться вже без відвертої неприязні. - Скажи мені, те що я відчуваю - правда? Між вами щось є… і ти не місцева, навіть не з Пха Нанга?

-Якщо ти про те, звідки ми прилетіли, то це правда і мене тут бачать вперше. Що до іншого, я тут лише через те,  що хотіла допомогти подрузі.

Розповідь займає всього кілька хвилин, але ельфійка слухає мене з неймовірним здивуванням, наче зроду не чула нічого більш дурного від людини.

-У коли ми вже підлітали до Таун Вея, з’явилась дракониця… - закінчую розмову. - Гадки не маю, звідки вона взялася, я тут взагалі ні до чого!

-Але ж ти зачинила її в печері, чи це також вигадки? 

-Ти про це… Розумієш…

Зараз доведеться починати свою історію з самого початку, хоча на пані знахарку вже давно чекають в домі Афіфе. Це мені зовсім не посміхається, та на щастя, наш тет-а-тет порушують легкі кроки та шурхіт камінців. Коли я повертаю голову, то бачу ще одного представника ельфійскої родини і мені ой як хочеться поговорити з ним по душах!

-Міра? - він чимчикує до нас з нахабною посмішкою, отже не тільки не здивований, а й не почувається винним. -Вітаю тебе у Таун Веї!

Прикладає руку до серця, як недавно робила моя нова приятелька, але зустрічає крижаний погляд.

-Вітаю, Андріл! - промовляє вона, примруживши зелені очі. - Цього разу ти точно напросився на неприємності!