Yarek - Неформат?, Yarek

Ми сіли в потяг приміський і у дорогу.  

Хтось у світи, хтось здобувати перемогу.  

Я ж просто так, щоб не сидіти дома  

І ця причина є таки вагома. 

Ось мій сусід із плеєром в кишені,  

З навушників на весь вагон звучать пісні шалені  

Й лиш він один бажає відірватись,  

Мабуть, щоби ні з ким не розмовляти. 

А ось, навпроти, симпатична пані  

Із виразом обличчя, що навколо всі погані,  

Із королівським гонором в вікно відвела очі,  

Хоча от там транслюють види ночі, 

В яких ввижається лиш смуток і туга.  

Простіше, за вікном не видно ні фіга!  

Назустріч потяг як промчить хоч п’ять хвилин,  

Для неї стрічка ця у рейтингу під номером один. 

Та раптом у вагон зайшли цигани,  

Їм не потрібні бублики, а тільки мани.  

А жіночка стара, мабуть, не розуміє,  

Хай вдавиться тим бубликом, якщо грошей жаліє. 

А за циганами, вже традиційно, контролери,  

У видиранні гріш вони тут піонери.  

Хоча вже сонце зазирає з-за вікон,  

Панує у вагоні колективний сон.  

А потім тітка, із набридливим Експресом,  

Вагонний сон ураз замінить стресом:  

Бо Пугачова розвелась, а Орбакайте…  

Що, не чекали ви такого? Привикайте! 

Як добре, що до Львова три години у дорозі,  

Кінцева станція тотожна перемозі,  

Що укріпила дух і додала нам гарту,  

Бо послуги Укрзалізниці змахують на жарти. 

28.02.2007 (Десь під Львовом)