Наталія Ольшевська - Коли спалахують зорі, Наталія Ольшевська
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Вчора ти не ніяковіла, коли об’їздила мій член і змусила кінчити так, що в голові запаморочилося, - червоніє ще більше і на вустах, нарешті, з’являється ледь помітна посмішка.
- Я була у жіночого лікаря, - провокація таки спрацьовує, - потрібно було замінити ліки.
- Не розумію…
- Я приймала пігулки, але від них погано себе почуваю, тому було вирішено перейти на ін’єкції. Від неї ще гірше, але лікар сказав, що у перші дні так може бути…
- Зачекай, якщо я все правильно зрозумів з твого бурмотіння, мова йде про протизаплідні препарати? – киває. – Навіщо тобі ця гидота? Ти ж сама вчора казала, що…
- Моя мама, - перебиває, - одержима страхом, що я завагітнію до весілля чи закінчення магістратури, тому… - знизує плечима.
- І чому ти так спокійно про це говориш? – знову дратуюсь. – Вони свідомо підкладають тебе під того кнура і єдине, що хвилює твою мамцю – це незапланована вагітність? Каміло, ти хоча б знаєш слова «ні» та «не хочу»? Якщо не знаєш, тоді за тебе їх говоритиму я! Пішли прогуляємо решту пар, - тягну за руку до виходу.
- Ні, - гальмує, - я йду на пару!
- От бачиш, - розвертаюся та чмокаю дівчинку в ніс, - це не так складно. Пішли на Бізнес-культуру, буду спостерігати, як ти строчиш конспект.
Підхоплюю свої речі, беру Камілу за руку та веду до потрібної аудиторії, де знову займаємо місця поруч. Білявка демонстративно пропалює наші переплетені на столі руки поглядом. Стримуюся, щоб не показати їй фак, тому шлю в еротичне турне лише поглядом.
Пара минає більш-менш стерпно. Після закінчення лекції викладач дивує запитанням, яке зовсім не стосується теми лекції:
- Шановні, серед вас є студенти, які володіють В та С[1] рівнями володіння англійської? – троє з першого ряду тягнуть руки вгору, після них – Каміла. Роблю те ж саме, на що Камі здивовано скидає брови вгору. Я лише закочую очі.
- П’ятеро, отже, - нахиляється та щось записує. – Вітаю п’ятьох щасливчиків, через два тижні ви відправляєтеся до столиці на науково-практичну конференцію, яка триватиме три дні. Усі витрати університет бере на себе. Теми для виступів і усі деталі розповім завтра на консультації.
- Можна відмовитися? – запитує один з перших трьох.
- Можна, викреслив тебе, Гаєвський, зі списку.
- Я теж хочу відмовитися, - вигукує збоку Каміла.
- Не менше чотирьох учасників. Більше ніхто відмовитися не може, як і погодитися чи помінятися тільки якщо не помирає чи не народжує у ці дні. Забув про бонус - учасники отримують залік автоматом. Місце та час консультації прийдуть на ваші електронні адреси. Всі вільні.
- Куди поскакала? - перехоплюю Камілу за руку, яка, швидше за все, йде домовлятися з викладачем.
- Адаме, я не можу поїхати!
- Чому це? Вогні нічної столиці, готельний номер, ти, я і нудні ботани в костюмчиках. Романтика. Ти їдеш. Не можна сперечатися з поважним професором, - витягую з аудиторії, не даючи можливості ступити й кроку до викладача. Схоже, мені починає подобатися універ.
-----------------------------------------------------
[1] В - середній, С - високий рівень володіння мовою
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коли спалахують зорі, Наталія Ольшевська», після закриття браузера.