Григорій Іванович Лешченко - Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Діти відправили з Торонто до Оттави посилку з речами через державну пошту Canada Post. Речі коштували мінімум кілька тисяч доларів, але заради економії сплати за пересилку вказали, що їх вартість лише 100 доларів. Може скластися невірне враження, що цим відразу скористалися й посилка невідомо куди зникла: чи десь загубилася, чи її вкрали. Зазвичай, рух посилок можна прослідкувати через Інтернет, але щодо цієї було вказано, що її лише прийняли в поштовому відділенні, а що з нею сталося далі невідомо. Спочатку діти написали скаргу до місцевих поштових менеджерів з проханням знайти зниклу посилку. Ті спробували знайти сліди посилки по її руху в Інтернеті, але теж ніде нічого не знайшли, крім того, що посилка була прийнята у відділенні. Тоді дочка вирішила звернутися до знайомого юриста, який сказав, що такі питання можна швидко вирішити лише на найвищому рівні. Юрист написав скаргу найбільшому поштовому начальнику Канади:
-Правильно написана скарга творить дива.
Так і вийшло. У той же день доньці зателефонували з приймальні головного офісу Canada Post і повідомили номер, під яким зареєстрували скаргу, а наступного дня діти отримали повідомлення від отримувача, що посилка вже доставлена. Ми були шоковані, коли зникла посилка в такій найчеснішій країні світу, а потім були ще раз шоковані, коли так швидко ця посилка без ніякого відстежування в Інтернеті була доставлена. Сусіди – канадці, коли дізналися про цю історію, то теж були здивовані, бо не чули, щоб так миттєво вирішувалися питання пропажі посилок, казали, що, схоже керівництво дало фігурантам цієї історії строк на розв’язання проблеми, після чого наступить покарання: певне, звільнення всіх з роботи з вовчим білетом. Не знаю. Жарти – жартами, а ми всі дуже вдячні юристу. Адвокат по старій дружбі не взяв з дітей ні копійки. Виявився справжнім професіоналом, який знає як працює канадська бюрократія та на які важелі і як саме потрібно натиснути. Не знаю, не перевіряв чи наша Укрпошта може так швидко реагувати на скарги, а, головне, розв’язувати проблеми. Без знайомств і юриста в Канаді особливо робити нічого. Відтоді Canada Post для нашої родини – найкраща пошта у світі.
Крім державної пошти в Канаді повно приватних компаній, які доставляють посилки. Канадці нам пояснили: коли ви нещасливий, то завжди отримаєте за втрачену посилку вказану вами вартість. Які претензії? Дійде посилка – то дійде, а ні – то ні. Як пощастить. Це Канада! Тут усе по закону. Не хитри! Застраховуй! Як і українці - москвичці, яка поїхала на співбесіду по CUAET, швидше всього, до ефесбешників, після чого її чоловік втратив тепленьке містечко, Доля посилала знак моїм дітям: приймальниця вимагала, щоб вони купили в неї скотч і обмотали ним посилку і діти хотіли піти в інше відділення, де раніше їм приймальниця обмотувала службовим скотчем і не вимагала такої покупки, але чомусь сходили додому і скористалися своїм скотчем. Пізніше знайомий пояснив, що такі відправлення краще робити у великих поштових відділеннях. Там багато працівників і вони слідкують та підсиджують одне одного. Більше порядку, бо велика ймовірність швидкої втрати роботи. Краще користуватися послухами приватних компаній з доставлення, хоч це обійдеться дорожче.
Згідно зі статистикою, в середньому, у кожного четвертого канадця хоч раз та була вкрадена посилка. За прийнятими в Канаді правилами співробітники служб доставлення залишають біля вхідних дверей будинків. Все, що можуть зробити, фотографують мобільними телефонами заради підтвердження виконаного замовлення. А в Торонто тих, кого обкрадали злодії посилок, залишених біля будинків, майже дві треті. Коли вже мова зайшла про поштові посилки, то заради справедливості потрібно сказати, що посилку для нас з Києва до Канади, яку відправляли «Новою поштою», просто наполовину розпатрали й витягли всі цінні дитячі речі. Так що поштові крадіжки – це проблема не лише Канади.
Зять вдовбав собі в голову, що за океаном люди інакші, ніж в Україні. Набагато чесніші й порядніші. Невдахи в Канаді, взагалі, переконані, що всі довкола та й держава лише хочуть їх використати та хоч щось з них здерти. Коли в Україні багатьом людям ніяково чи ліньки дурити, то у мене іноді таке враження, що в Канаді мало хто не піддасться спокусі вас обдурити. Коли тебе можна обдурити так, щоб ти не міг покарати ошуканця, то канадські хитруни обов’язково скористаються такою можливістю. Коли ви опинитеся в складній ситуації або побачать, що ви простак чи й зовсім дурень, то з вас постараються зідрати три шкури. І в цьому винні не лише канадців: тут все заточено на гроші, це країна для заробляння і витрачання грошей і, часом, людям більше нічим зайнятися. Тут завжди потрібно бути насторожі, як і скрізь на нашій планеті.
Із зятя двічі взяли плату за залитий у бак його авто бензин і знадобився місяць, щоб повернути зайві 100 доларів, які переплатив. Донька отримувала готівку у банку в співробітника, який працює під камерою спостереження, і він тричі на її очах перерахував купюри, але сіла в авто і зрозуміла, що їй недодали, повернулася і відразу без жодного слова отримала різницю, яку хотіли присвоїти. Теж саме трапилося і на касі в супермаркеті. У торговельних залах крамниць не стоять ваги. Покупки зважують касири. Касири отримують мінімальні зарплати і можуть спробувати вас обдурити. Ми вибирали фрукти та овочі за найдешевшими цінами, а касири рахували їх по найдорожчих, сподіваючись різницю покласти собі до кишені. То звична справа й тут уже кому пощастить: касиру чи покупцю. Коли я запитував українців чи намагалися їх обдурити в Канаді, то кожен пригадував якийсь випадок. Не зівайте!
Українцям не потрібно фантазувати, що їм вдасться залишитися тут жити після закінчення дії програми CUAET. Це неможливо! Як тільки ситуація в Україні нормалізується і буде можливість повернутися додому, то українці повинні і зобов’язані виїхати з Канади. Та деякі українці наївно вірять, що їм вдасться «прослизнути між крапельками», як казав президент України Леонід Кравчук. Дехто з українців отримують заробітки готівкою. Кажуть, що будуть тут жити як нелегали. Готові працювати стільки буде потрібно, та впевнені, що зуміють утримувати себе і свою сім’ю, але все це дуже проблематично і майже нездійсненно та й не варто таких ризиків і страждань. Це ж скільки грошей потрібно заробляти нелегалу і скільки пригод можна отримати! Офіційно у Канаді 500 тисяч нелегалів. Канадські чиновники називають нелегалів «людьми без документів». Нелегал ще якось може вижити один, працюючи в тіньовій економіці та витрачаючи мізер на оплату
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ухилянт у Канаді, Григорій Іванович Лешченко», після закриття браузера.