Галіція Мідвест - Несподівані перетворення. , Галіція Мідвест

– Послухай, Гало, – лагідно сказала Марі. – Коли історія твого народу супроводжується жахливими невимовними трагедіями, ти мусиш знайти силу у власному корінні, у тих, хто рідний тобі по крові.

Галя запитально звела на неї погляд, повний нерозуміння, але вона уважно дослухалася до слів Марі, намагаючись зрозуміти, про що та говорить.

– Не втомлюйся шукати допомоги насамперед у історії свого роду, тримай свій розум відкритим, не обмежуй себе часом, не довіряй словам інших. Знайди свій шлях. Таким чином ти знайдеш себе. І усвідомлення свого шляху дасть тобі силу, яку не зможуть тобі дати жодні чари. Думай власним розумом, відчувай своїм серцем, – Марі підійшла до дівчини і обійняла її. – Час тобі повернутися на Землю Предків.

Марі Лаво простягла Галі її наплічник, в кишеньку якого вона сховала невеликий синій мішечок грі-грі з червоними камінцями, що мали транспортувати дівчину до воріт порталу у штаті Арізона. Знадвору почувся гуркіт грому, перші краплі зливи повільно падали з важкого неба, миттєво випаровуючись на розпеченій сонцем бруківці. Сліпуча блискавиця розперізала темне небо, осяявши білим світом кімнату на горищі.

На мить Галя побачила величні пагорби, палаючі у променях сонця, у низині яких закручувався велетенський потужний сліпучий вихор. Міцно притиснувши наплічник до грудей, вона заплющила очі.

«Я повертаюся додому», – промайнула у її голові радісна думка.