Інна Романова - Мій фантастичний хлопець, Інна Романова

- Три місяці мріяв це зробити ... Ти так смачно пахнеш, Аню ..

Я мовчки лежала, щоб не порушити красу моменту.

- Аню, ти ж знаєш, що дуже мені подобаєшся, правда ж знаєш? - в губи прошепотів хлопець.

- Ні… - так само пошепки йому відповіла.

- Дуже сильно подобаєшся. Давай так будемо завжди – разом, - сказав Алекс, глибоко заглядаючи в очі, наче гіпнотизуючи мене. І я тону в ньому. З головою.

- Давай, - як тільки я це сказала він мене відразу поцілував.

Це не був мій перший поцілунок, але він зовсім інший, ніжний, м'який, потім став більш пристрасним і гарячим. Ми обнімалися руками, ногами, тілами, губами. Було спекотно і в той же час мурашки бігали по шкірі табунами, між нами іскри летіли.

Не знаю скільки ми цілувалися, але в якийсь момент я зрозуміла, що мене роздягають.

- Алексе, - прошепотіла я хлопцеві. Він ніби вийшов із заціпеніння, туманним поглядом подивився на мене і застиг. Ми важко дихали, обидва хотіли більшого, але розуміли, що ще занадто рано.

- Вибач, я трохи захопився. Просто дуже давно хотілося спробувати тебе на смак. Ти солодка як полуниця, - посміхнувся хлопець і зарився обличчям у моє волосся. - Обожнюю твоє волосся, твої риси обличчя і всю тебе.

- Алексе, ти мені теж дуже подобаєшся, - я сховала обличчя у нього на грудях від збентеження і почервоніння.

Так почалася наша офіційна історія кохання.