Інна Романова - Мій випадковий чоловік, Інна Романова

А ще повернулися наші вечори з переглядами фільмів.

І найголовніше, змінилося ставлення Кості, він більше не сприймав мене як чисто сексуальний об'єкт, я була йому цікава як особистість, як дівчина.

 

І так промайнуло 5 місяців нашого шлюбу. Ще 7 і я вільна!

- Женю, - почула крик чоловіка з ванної. - Принеси, будь ласка, новий рушник, я цей ненавмисно кинув в туалет.

- Іду! - крикнула у відповідь, взяла чисту білизну і пішла виручати Костю з біди.

Я зайшла і обімліла... Він був повністю голим, зовсім...

- Ти чому не прикрився? - я закрила очі і простягнула рушник. - Відвернися! - в розпачі закричала.

- Уже все, - хлопець підійшов і обійняв мене, вперше за місяць, весь мокрий, голий і скажено сексуальний. Мені хотілося його трогати і всюди, аж руки свербіли. Але я стерпіла... - Женько, можеш відкривати очі, я обмотався рушником і не спричиняю загрози твоїй дівочій психіці, - прошепотів він мені на вушко.

- Зовсім? - так само тихенько відповіла я.

- Сподіваюся, у мене ще є шанс хоч трішечки її пошкодити, - відповів він і випустив мене з обіймів.

Відразу стало порожньо і холодно... Я скучила за нашим фізичним контактом, але перша нізащо не зізнаюся!

Вискочила з ванної і понеслась в кімнату - приводити емоції і почуття в порядок.

 

- Костю!!! - через пів години вже я покликала хлопця з ванної. - Ти що знущаєшся? Чи це спеціально спланований план? Де рушник?

Я обмоталася своєї кофтою, приховуючи стратегічні місця, і чекала на чоловіка.

- Женю, - прохрипів він мені. - Ти виглядаєш дуже пікантно... Тримай рушник... Клянуся, ніяких спеціальних задумів, просто закинув в пральну машину і забув повісити новий. Виглядаєш божественно!

- Виходь давай! Розвів тут демагогію!

- Уже йду, - грайливо сказав хлопець і вийшов з ванної кімнати.

 

У цей вечір атмосфера знову трохи змінилася. 

Між нами літали іскри, розряди електрики, збудження можна було відчути на ефемерному рівні і розрізати ножем, як шоколадний торт.

Я його хотіла і він мене теж.

 

Костя Костомаров 

Цілий місяць я намагався бути  уважним і порядним.

Деякі речі, що я почав робити, змусили мене багато чого переосмислити - той же похід в магазин, це ж ціла мука! А раніше Женя ходила щотижня! І потім це все ще треба було перенести і перевести! Капець!

А мийка унітазу ...

Я був дуже легковажним, коли попросив Женю дати будь-яке завдання по дому... Це був удар нижче пояса... Але я з гідністю подолав його! І навіть вирішив, що відтепер ця частина роботи по дому на мені.

Коротше, після тижня, проведеного в повному зануренні в побутові питання, я усвідомив, що мені треба допомагати і в міру можливості самому частину виконувати.

Я хотів оточити її турботою, ласкою, почуттям захищеності і затишку.

І намагався веселити. 

Мені було важко вечорами тримати дистанцію і не торкатися до неї, але я докладав титанічних зусиль і через деякий час зрозумів, що з Женею просто весело і цікаво. Не тільки як із сексуальною і красивою дівчиною, а як з індивідуальністю, рідною людиною.

Вона розумна, цікава і трохи зухвала, при цьому любляча, добра і ніжна.

Я покохав її - таку тендітну, красиву і чуйну.

Все йшло добре до сьогоднішнього вечора...

Я побачив її майже голою і все... 

Більше не можу ні про що думати, фантазії всі спрямовані на одне...

Це був важкий і дуже гарячий вечір - без сексу, але з купою тактильних яскравих вражень.

І я стримався. Я молодець!

Чому ж виявилося так важко завоювати кохану дівчину?

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно