Курт Герварт Балль - Атомний вогонь над океаном

остовпіло глянув на Біт Стефсон, що поклала на стіл радіограму. Президент? Неможливо! Адже Вільсон лише вчора вилетів в Європу, щоб як спостерігач взяти участь у сесії НАТО. Хіба за таких умов Еверет може прибути сюди? Виходить, може! Літак, на якому він летить, за двадцять хвилин буде в Мехіко-Занді.

— Дякую, міс Стефсон. Добре. Викличте мій автомобіль. Пошліть на аеродром дві чи три машини. Все інше я зроблю сам.

Біт вийшла. Щось тут не так. Чому Брекдорп хоче сам організувати зустріч Еверета? Адже завжди він доручав готувати такі зустрічі їй. Біт подзвонила батькові і розповіла йому про приїзд Еверета.

— Дякую, — дуже коротко промовив батько.

Брекдорп глянув на годинника. Ще сімнадцять хвилин. Він натиснув клавішу розмовного апарата. Відповів Метіус.

— Професоре, — сказав директор, — через півгодини я чекаю вас! Не можна? Можна, професоре! Зараз на аеродром прилітає президент Еверет. Ви будете в його розпорядженні. — Потім Брекдорп подзвонив Лексу Шпрінгеру.

Отже, Вільсон не зміг перешкодити приїздові Еверета в Мехіко-Занд. Шкода. В атомному місті президент мало кому потрібен. А тут ще й Кальмана немає. Він учора вилетів у Філадельфію, де вестиме переговори про метали, потрібні для його експериментів. А може, це й добре, що Кальман відсутній. Еверет має неприємну звичку натискати на працівників. На іншому підприємстві це, може, й непогано, а ось тут… Кальман уже й так тримає лабораторії в постійному збудженні. Якщо Еверет ще почне особисто натискувати, вибух може статися ще перед тим, як бомба буде готова. Треба звести його з Метіусом. Звичайно, пояснення президентові мусив би давати Стефсон, та нехай технічний керівник бачить, що він уже не перша людина в атомному місті. А Метіусу після того, як його відсунули на задній план, потрібно трохи бальзаму на рани. І все-таки неясно, як поводитиметься Метіус. Про всяк випадок Шпрінгер повинен скоротити час перебування Еверета в атомному місті.

Біт Стефсон зустріла Метіуса привітною усмішкою і дала зрозуміти, що він, очевидно, буде гідом Еверета. Метіус скривився. Вчений вважав візити ввічливості, — а саме так він розцінював і приїзд президента, — даремним гаянням часу. Трохи розсерджений такою «честю», Метіус ходив по кабінету Брекдорпа і думав над тим, що він скаже президентові ПЕК.

Тим часом Брекдорп по дорозі з аеродрому поінформував гостя про загальну ситуацію в атомному місті. Він дуже шкодував, що зараз нема професора Кальмана — ініціатора нових експериментів по створенню чистої щодо радіації ядерної реакції. Проте робота над новою конструкцією X-10 провадиться дуже успішно, як це відзначено у звітах. Звичайно, весь комплекс знає тільки професор Кальман, але його асистенти можуть доповісти про справи на окремих ділянках роботи. Брекдорп запропонував президентові послухати розповідь професора Метіуса, експерименти якого сягають значно далі завдань.

Еверет був явно розчарований.

— Дорогий Брекдорп, — сказав він, — я прибув до атомного міста саме заради нової конструкції Х-10.

Атомний слон ще раз висловив свій жаль:

— Якби ви заздалегідь повідомили, сер, про свій приїзд, то професор Кальман затримався б на день-два, хоч з його відрядженням слід було дуже поспішати, бо для експериментів потрібні нові метали. Але, думаю, дослідження професора Метіуса дадуть вам матеріал для дуже цікавих міркувань про нові конструкції, фінансове значення яких сьогодні ще й уявити не можна.

Еверет слухав директора з задоволенням, хоч, звичайно, сприймав обіцянки своїх підлеглих з певним скепсисом.

Брекдорп познайомив Метіуса з Еверетом. Президент ПЕК уважно оглянув професора. Він уявляв ученого з таким ім'ям трохи іншим. На його думку, це мала бути особа, на обличчі якої відбилося натхнення. А Метіус просто атлет якийсь!

Після кількох вступних слів Брекдорп запропонував Метіусу:

— Може, ви поінформуєте містера Еверета, в якій стадії перебувають ваші експерименти? Потім ми проїдемось по атомному місту.

— Наскільки це можливо, містер Брекдорп, — зауважив Еверет, якщо я не заважаю. — Він хотів сказати: «Якщо це безпечно».

Метіус відкашлявся. Брекдорп вимагав від нього чогось подібного до квадратури кола. Що розуміє Еверет у ядерній фізиці, особливо в тих складних експериментах, якими займається Метіус? Та нічого не вдієш, і професор почав читати гостеві лекцію:

— Сер, ідеться про спроби зробити корисною атомну енергію без відомих шкідливих явищ радіації. З цього приводу є різні теорії. Мій колега Кальман шукає новий варіант експерименту, розпочатого Стефсоном.

Метіус помітив, як скривився Брекдорп. Ну добре, він нічого не скаже про приречені на провал експерименти Кальмана. Треба ж зважати на волю начальства.

— Як вихідний пункт, — пояснював Метіус далі, — беруть звичайний водень і важкий водневий ізотоп тритій. Під впливом температури в кілька мільйонів градусів атомні ядра цих обох матеріалів сполучаються в новий елемент літій. При цьому звільняються величезні маси енергії, які протягом невеликої частки секунди поширюють реакцію на всю суміш. Складність полягає в тому, що тритій виробляють штучно, піддаючи ізотоп літію дії повільних нейтронів. Коштує це виробництво дуже дорого. Ось чому для експериментів насамперед потрібен новий реактор…

— Це вже інше питання, містер Метіус, — спокійно зауважив Брекдорп. — Це фінансове питання, сер, на яке можна не звертати уваги, бо другий варіант професора Метіуса позбавлений такої вади. Будь ласка, розповідайте далі, професоре.

Метіус звів брови. Очевидно, треба говорити тільки те, що подобається Брекдорпу.

— Звичайно, може бути і така точка зору, хоч…

Зумер розмовного апарата перервав пояснення Метіуса. Брекдорп узяв трубку, послухав і сказав:

— Дякую, так, — ікс плюс п'ятнадцять. — Він поклав трубку.

Еверет щось собі занотував.

— Другий шлях, — знову почав Метіус, — полягає в тому, щоб добитися сполучення ядер водню і літію 7. Але для цього потрібні запалювальні конденсатори, які дають можливість одержати електричний розряд, котрий виділяє щонайменше двадцять мільйонів градусів тепла. При такому процесі можна заощаджувати тритій, який дорого коштує. Але, на жаль, поки що таких потужних запалювальних конденсаторів немає. Наші експерименти спрямовані на те, щоб знайти матеріал, який мав би потрібні високі діелектричні константи. Ми їх робимо безперервно. Проте слід мати на увазі, що використання для сполучення ядер високих у кілька мільйонів градусів