В. М. Гайворонський - Аграрне право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти

— винесення на затвердження загальних зборів рішення про прийняття в кооператив нових членів і припинення членства;

- укладення трудових договорів (контрактів) з виконавчою дирекцією кооперативу в разі найму такої;

— забезпечення збереження майна кооперативу;

— вирішення інших питань, покладених на нього загальними зборами.

Правління може делегувати виконавчій дирекції кооперативу право на прийняття поточних рішень.

У кооперативах, де кількість його членів становить менше 10 чоловік, правління не створюється, а функції виконавчо-розпорядчого характеру виконує голова кооперативу.

Порядок обрання голови кооперативу визначається статутом підприємства. Він може обиратися відкритим або таємним голосуванням на термін, як правило, один рік. Головою може бути обраним тільки член кооперативу. Висунення кандидатур для обрання на цю посаду може проводитись і до початку загальних зборів, на зборах структурних підрозділів підприємства. Якщо вибори проводяться на конкурентних засадах, кожен із претендентів повинен мати свою програму, довести її перевагу, свою обізнаність з економічних та юридичних питань тощо. Із висунутих кандидатур члени підприємства на посаду голови обирають найбільш компетентного. Він повинен добре знати особливості виробництва, вміти організувати роботу фахівців та всіх інших членів кооперативу для виконання поставлених завдань.

Голова кооперативу представляє підприємство в державних органах, банківських установах, інших організаціях, а також має право представляти його в загальних, господарських і третейських судах. Від імені підприємства його голова підписує договори та бухгалтерські документи.

Правління кооперативу очолює голова. Він організовує роботу правління, проводить його засідання, керує ходом обговорення питань, бере активну участь у їх вирішенні по суті. Його розпорядження і вказівки обов'язкові для всіх посадових осіб і членів кооперативу. Як голова кооперативу і голова правління він - головна посадова особа в кооперативі.

Правління кооперативу може в окремих випадках наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю кооперативу. Директор може бути членом кооперативу, права і обов'язки його закріплюються в контракті, який укладає з ним правління кооперативу. Згідно з умовами контракту він відповідає за Досягнення результатів роботи кооперативу в період, на який укладено контракт.

У великих кооперативах, де чисельність членів перевищує 50 осіб, для контролю за діяльністю виконавчого органу кооперативу можуть обиратися спостережні ради. Вибори проводяться загальними зборами членів кооперативу відповідно до статуту підприємства. Кількісно спостережна рада становить 3-5 чоловік, якщо інше не встановлено статутом підприємства. Член спостережної ради не може бути членом правління або ревізійної комісії.

Сільськогосподарський кооператив має у своєму складі низку посадових осіб - фахівців, які відповідають за окремі напрямки діяльності підприємства або окремі структурні підрозділи. Заступники голови кооперативу обираються правлінням кооперативу або зборами його членів.

Фахівець — це особа, яка має вищу або середню спеціальну освіту і виконує інженерно-технічні, економічні, сільськогосподарські, зоотехнічні та лісовідновлювальні роботи, тобто агрономи, зооінженери, ветеринарні лікарі, економісти, бухгалтери тощо.

Функціональні обов'язки і права фахівців реалізуються шляхом їх службових вказівок. Вони можуть бути як письмовими, так і усними. Вказівки фахівців обов'язкові для всіх членів кооперативу. У разі необґрунтованості вказівок фахівця голова підприємства може їх відкликати.

Для контролю за фінансово-господарською діяльністю кооперативу вибирається ревізійна комісія (ревізор). Це викликано тим, що вищий орган управління кооперативу не має можливості безпосередньо і постійно контролювати той чи інший вид діяльності підприємства, роботу різних органів і посадових осіб.

Ревізійна комісія є контрольним органом, незалежним від правління та посадових осіб підприємства, безпосередньо підпорядкованим загальним зборам членів кооперативу. У ревізійну комісію загальними зборами обираються лише члени підприємства.

Кандидати в члени ревізійної комісії повинні бути чесними, об'єктивними людьми, мати певну освіту, щоб здійснювати повну об'єктивну висококваліфіковану перевірку діяльності підприємств за певний період.

Кількісний склад ревізійної комісії залежить від розміру підприємства. Слід враховувати також вимоги ефективного здійснення контрольної діяльності (кваліфікацію контролерів, стан обліку в господарстві), обсяг підконтрольної роботи (різноманітність галузей господарства, розміри території, місцезнаходження і розкиданість виробничих підрозділів, річний обсяг виробництва тощо).

До основних завдань ревізійної комісії належать: контроль за виконанням рішень загальних зборів, дотримання статуту підприємства, правил внутрішнього розпорядку, положень про оплату праці, контроль за збереженням майна кооперативу; за законністю договорів і господарських операцій; правильністю обліку, звітності і розрахунків з членами кооперативу, а також за своєчасним розглядом правлінням і службовими особами скарг і заяв членів підприємства. Під час виконання своїх завдань ревізійна комісія повинна тісно співпрацювати з юридичною службою підприємства.

Для належного виконання поставлених завдань ревізійна комісія наділяється відповідними правами, їй надано право перевіряти діяльність виробничих об'єктів. Вона може вимагати від посадових осіб та інших членів кооперативу необхідні для перевірки документи, книги з обліку матеріально-грошових цінностей, усні та письмові пояснення.

Під час перевірок застосовуються такі методи контролю: ревізія, інвентаризація та ін. Ревізії залежно від обсягу, змісту і характеру діяльності підконтрольного об'єкта можуть бути загальні й вибіркові. Загальні ревізії вимагають ознайомлення з усіма операціями підприємства, що були здійснені за певний період; вибіркові проводяться згідно з раніше затвердженим планом. Під час такої ревізії розглядаються конкретні питання.

У сільськогосподарських кооперативах можуть утворюватися різні господарсько-допоміжні органи, які беруть участь у розробці й прийнятті соціально-економічних рішень: профспілкові, молодіжні, жіночі, спортивні та інші організації розглядають на своїх засіданнях ті або інші питання громадського життя і вносять свої рекомендації щодо їх вирішення. Загальні збори правління кооперативу враховують ці рекомендації при прийнятті своїх рішень.

Робота суспільно-допоміжних органів сприяє широкому залученню членів кооперативу до управління справами і дозволяє кваліфіковано вирішувати проблеми, що виникають.

Особливості управління сільськогосподарських підприємств корпоративного типу випливають із того, що кількість учасників цих утворень може становити декілька тисяч.

Учасники господарських товариств мають право брати участь в управлінні справами підприємства, але ступінь їх впливу на прийняття рішення залежить від розміру (долі) вкладу того чи іншого учасника в майно товариства.

Загальні засади управління сільськогосподарськими підприємствами корпоративного типу закріплені в законі