Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

— Я готовий стати водієм! — вигукнув Горохостріл, підходячи до Лева Водія.

— Чудово! — відповів Лев Водій, усміхаючись. — Але пам’ятай, навчання вимагатиме зосередженості й терпіння.

Горохостріл з нетерпінням сів за кермо, а Лев Водій зайняв місце поруч. Вони виїхали на простору дорогу, і Горохостріл почав.

— Готовий? — запитав Лев Водій.

— Так! — відповів Горохостріл, натискаючи на газ.

Спочатку все йшло добре, поки Горохостріл не почав відволікатися. Він зосередився більше на розмовах з Левом Водієм, ніж на дорозі.

— Дивись, як красиво цвіте Соняшник! — вигукнув він, вказуючи на квіти.

— Горохостріл, уважніше до дороги! — закликав Лев Водій, але було вже пізно. Машина злегка з’їхала з траси, і вони майже збили Соняшника, яка йшла на прогулянці.

— Ой! — вигукнула вона, відскочивши вбік. — Що ж це таке?!

Горохостріл, відчуваючи, що щось пішло не так, повернувся до Лева Водія з поясненням:

— Вибачте, я просто хотів подивитися на квіти.

— Зосередься на водінні, — повторив Лев Водій, трохи стурбований.

Продовжуючи урок, Горохостріл намагався зосередитися, але незабаром він знову втратив контроль. Він випадково проїхав повз Дядька Лева і Дідусю Лева, які йшли на прогулянку.

— О, дивіться, це Горохостріл! — вигукнув Дядько Лев, але машина проїхала так близько, що вони ледь уникли зіткнення.

— Ау! — закричав Дідусь Лев, підскакуючи вбік. — Обережніше!

— Вибачте! — крикнув Горохостріл, намагаючись зосередитися.

Лев Водій почав відчувати, що ситуація виходить з-під контролю. Вони проїхали повз Едуарда, який розкладав малюнки на вулиці.

— Що ж, це не звичайна прогулянка, — задумався Едуард, коли машина проїхала так близько, що він ледве встиг відсунутися вбік.

Нарешті, Горохостріл вирішив спробувати поворот. Він різко повернув рулю, і машина почала їхати в бік поліцейського відділу.

— О, ні! — закричав Лев Водій. — Не сюди!

Але було вже пізно. Машина зробила різкий маневр, і замість того, щоб зупинитися, вони ледь не в’їхали в будівлю поліцейського відділу.

— Це ж небезпечно! — закричав Патрік Поліцейський, який стояв біля входу.

— Вибачте, ми просто вчимося водити! — крикнув Горохостріл, намагаючись виправити ситуацію.

Лев Поліцейський, почувши шум, вийшов з відділу.

— Що тут відбувається? — запитав він, спостерігаючи за ситуацією.

Горохостріл, втративши контроль над машиною, знову спробував зосередитися, але в якийсь момент він знову почав відволікатися і, врешті-решт, в’їхав у дерево.

— Ой! — вигукнули всі, коли машина зупинилася.

На щастя, ніхто не постраждав, і всі почали сміятися.

— Це був найкрутіший урок водіння, який я коли-небудь бачив! — сказав Шалений Дейв, сміючись, коли підійшов до них.

Горохостріл, відчуваючи сором, усміхнувся.

— Мабуть, я не готовий ставати водієм, — зізнався він.

— Не засмучуйся! — підтримав його Лев Водій. — Навчання — це процес. Ми можемо спробувати ще раз!

Горохостріл кивнув, усвідомлюючи, що наступного разу потрібно бути більш уважним.

— Давайте просто порозважаємося! — запропонував він, намагаючись підняти настрій.

Серія закінчилася, коли всі разом сміялися над пригодами, обговорюючи, як вони можуть допомогти Горохострілові стати кращим водієм, і плануючи нові, менш небезпечні активності.

Серія 66. Шалені ігри у Бакіївці

Сонце яскраво світило, коли Горохостріл зібрав своїх друзів для подорожі до міста Бакіївка. Вони вирішили відвідати знаменитий Егильський Фонтан, а також насолодитися морозивом і веселими іграми.

— Готові до пригод? — запитав Горохостріл, збуджено стрибаючи на місці.

— Завжди готові! — відповіли разом Соняшник, Бурчало, Сніжний Горох і Шалений Дейв.

Коли вони приїхали до Бакіївки, місто вразило їх своїми кольорами та звуками. Люди гуляли в парках, сміялися і насолоджувалися сонячним днем.

— Ось він, Егильський Фонтан! — закричала Сніжний Горох, вказуючи на великий фонтан, який розкидав іскристі краплі води.

Друзі підбігли до фонтану, відчуваючи прохолоду води. Вони почали гратися, намагаючись уникнути крапель, які час від часу літали в їхній бік.

— Хто не промокне, той отримає морозиво! — вигукнув Шалений Дейв, намагаючись обійти фонтан.

— Це буде складно! — сміявся Горохостріл, намагаючись ухилитися від води.

Після кількох хвилин веселощів біля фонтану, усі вирішили, що пора насолодитися морозивом. Вони відправилися до найближчої морозивниці.

— Я хочу м’ятне морозиво! — вигукнув Бурчало, обираючи смак.

— А я — полуничне! — додала Соняшник, вибираючи яскраво-рожеву порцію.

Коли всі отримали свої порції, вони почали смакувати морозиво, сміючись і обговорюючи, хто з них найкраще уникнув води з фонтану.

— Я все ще суха! — похвалилась Сніжний Горох, тримаючи морозиво в руках.

— Але не забувай, що попереду ще багато ігор! — зауважив Горохостріл.

Наступним пунктом програми стали ігри в парку. Друзі вирушили до зеленого простору, де проходили різноманітні конкурси. Там були змагання з перетягування каната, біг на швидкість і навіть кидання м'яча у ціль.

— Давайте спробуємо перетягування каната! — запропонував Шалений Дейв.

Вони поділилися на дві команди: Горохостріл, Бурчало і Сніжний Горох проти Соняшника, Дядька Лева і Едуарда.

— Готові? — запитав ведучий.

— Так! — вигукнули вони, беручися за канат.

Змагання виявилося неймовірно веселим. Обидві команди тягнули канат з усіх сил, сміючись і підбадьорюючи один одного.

— Не здавайтеся! — кричав Горохостріл, намагаючись витягнути канат на свою сторону.

— Ми переможемо! — відповіла Соняшник, напружуючи всі свої сили.

Після кількох хвилин боротьби, команда Горохостріла зрештою виграла, і всі почали святкувати.

— Це було чудово! Давайте спробуємо щось інше! — запропонував Бурчало.